Країни домовились докладати усіх зусиль, аби перевищення температура на планеті залишалося в рамках двох градусів від доіндустріального рівня
Заступниця міністра екології Світлана Коломієць під час прямого включення розповідає про результати кліматичної конференції в Парижі, де країни зуміли домовитись щодо дій по скороченню викидів парникових газів, подальшої боротьби зі змінами клімату. Вона також говорить про плани у цій сфері України.
Світлана Коломієць: Переговори в Парижі закінчились досягненням нової глобальної кліматичної угоди. Головне, до чого домовились країни – це докладати усіх зусиль, аби перевищення температура на планеті залишалося в рамках двох градусів від доіндустріального рівня, і, по можливості, утримувати її підвищення в межах 1,5 градусів. Це важливо, в першу чергу, для острівних країн, оскільки при підвищені температури ці країни будуть затоплені і виникатиме необхідність переселення великої кількості людей.
Наталя Соколенко: Які зобов’язання взяла на себе Україна?
Світлана Коломієць: Ми поки-що зобов’язань по цій угоді не брали ніяких, так само як і будь-яка інша країна, оскільки цю угоду ще треба ратифікувати. Тепер кожна делегація поїхала в свою країну переконувати своїх парламентарів в тому, що дану угоду треба ратифікувати.
Особливість цієї угоди – це те, що не зверху вниз спущені завдання, а навпаки – кожна країна сама формулює свої власні очікуванні внески. Ми подавали свої пропозиції восени, встановили внески на рівні 60% від 1990 року, це було затверджено Кабінетом міністрів України.
Наталя Соколенко: Але ж ми зараз не знаходимось на рівні 90-го року, чи немає тут якогось лукавства?
Світлана Коломієць: Більшість країн обрали саме 1990 рік, як базовий для розрахунку, і виходили з моделі, що далі буле тривати економічний розвиток країн.
Країни розподіляються на декілька груп – є група острівних країн, група арабських країн, Україна належить історично до т.зв. «парасолькової» групи, в яку входять Сполучені Штати Америки, Канада, Австралія, Нова Зеландія. Водночас, для України є певні спірні моменти, за новою угодою дещо змінюється диференціація країн, вони поділяються на розвинуті країни і країни, що розвиваються. Для України це достатньо розмитий статус, ми не маємо чіткої відповіді на питання, куди ж буде віднесено Україну.
Українська сторона зауважила, що точно не може сказати, який буде її внесок в угоду, оскільки ми не знаємо, що буде з промисловістю в зоні АТО. Але країни домовились переглядати свої внески кожні 5 років, тому сподіваємось, що ситуація визначиться, і ми зможемо більш чітко про це сказати.