Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав до штаб-квартири НАТО у Брюсселі, аби говорити із союзниками виключно про одну річ – постачання додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Але, очільники зовнішньополітичних відомств країн Альянсу на зустрічі 3-4 квітня обговорювали і більш широке питання – як перевести військову підтримку Києва з боку союзників на довгострокову й передбачувану основу. І вони вже навіть дали "зелене світло" попередньому плануванню – яке має завершитися через кілька тижнів.
За перебігом дискусій у Брюсселі стежив журналіст "Європейської правди" Олег Павлюк. Всі подробиці – в його статті "Гарантії безпеки" від НАТО: як Альянс готується перебрати лідерство у підтримці України. Далі – короткий її виклад.
Ідею нової багаторічної ініціативи підтримки України висунув генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Перед зустріччю міністрів закордонних справ у штаб-квартирі НАТО 3 квітня він пояснив, що союзники повинні "змінити динаміку нашої підтримки" та "забезпечити надійну і передбачувану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу".
По суті, ініціатива генсека НАТО складається з двох пов’язаних між собою компонентів, які раніше вже озвучувались у тому чи іншому контексті.
Перший компонент – посилення ролі НАТО в координації військової допомоги Україні.
Другий компонент – створення багаторічного багатомільярдного фонду підтримки України під егідою НАТО.
Численні джерела у ЗМІ та очільники зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО підтвердили: початкова пропозиція передбачає створення п’ятирічного фонду на загальну суму $100 млрд.
У такому разі – без перебільшення – йтиметься про докорінну зміну політики НАТО.
Адже досі Альянс намагався зробити все, аби безпосередньо не долучатися до постачання зброї, позаяк остерігався ескалації з боку Росії.
Що ж спонукало генсека НАТО Єнса Столтенберга перейти цю червону лінію?
Одна з головних причин – намагання перестрахуватись на випадок майбутнього президентства Дональда Трампа у США.
Тож кількарічний фонд під егідою Альянсу, який би фінансував допомогу Україні зброєю, міг би стати "подушкою безпеки" на випадок непередбачуваних дій потенційної адміністрації Трампа.
Свою роль відіграє і той факт, що для Єнса Столтенберга це – останній рік на посаді генсека НАТО.
В останні місяці риторика зазвичай стриманого Столтенберга ставала все більш емоційною, коли йшлось про Україну.
Після зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО Єнс Столтенберг оптимістично заявив, що вони "домовились про подальше планування посилення ролі Альянсу в координації безпекової допомоги і навчань".
Варто пояснити: пропозиція генсека не отримала схвалення всіх членів Альянсу. Йдеться лише про початок її розробки, який, за оцінкою самого Столтенберга, триватиме кілька тижнів.
Одна з пропозицій, яку активно просувають країни Балтії, – це наповнення фонду пропорційно до ВВП країн-членів НАТО.
Зазначимо, що раніше ідею з відсотком від ВВП підтримали в Європарламенті. Й навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав її "симпатичною".
Інша пропозиція, про яку першою повідомила британська газета The Telegraph, передбачає, що основний тягар фінансування на себе візьмуть Німеччина (16%), Велика Британія (11%) та Франція (10%) разом зі США (16%) – аби таким чином показати, що Штати не "тягнуть" на собі найбільшу частку військової допомоги Києву.
Хай там як, таке колосальне фінансування, ще й за участю всіх членів НАТО, буде суттєвим викликом.