Банк у комп’ютері

Клієнти переходять на дистанційну співпрацю з банками

За приблизними підрахунками експертів, частка активних користувачів інтернет-банкінгу, які проводять розрахунки в межах внутрішньобанківських переказів коштів, складає близько 30 %. Більше 40 % користувачів системи здійснюють так звані «шаблонні платежі» – сплата рахунків ЖКГ, мобільного зв’язку, інтернету тощо.

– Найбільшою популярністю в нашій системі інтернет-банкінгу користуються послуги грошових переказів, сплати комунальних рахунків, товарів та послуг, мобільного зв’язку, – зазначає директор Черкаського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Віктор Шуршин. – У першу чергу клієнтами системи інтернет-банкінгу є підприємці та працівники комерційних установ, менеджери, які є активними користувачами інтернету. Тому наш режим інтернет-банкінгу інтегрований зі спеціальними додатками для смартфонів на базі Аpple та Android, а також представлений соціальним банком у мережі «Фейсбук».

Можливості онлайн-банкінгу обмежені двома складовими – інформаційною (виписки по банківських рахунках, відкриття карти, перегляд балансу тощо) і платіжною (внутрішньобанківські перекази коштів у різній валюті, операції з кредитами й депозитами, міжбанківські операції, сплата рахунків). Частина активних клієнтів інтернет-банкінгу користується послугами суто з інформаційною метою – для перевірки залишків на своїх рахунках.

Дистанційна співпраця з банком першочергово орієнтована на роботу з юридичними особами. Частка фізичних осіб, підключених до онлайн-банкінгу, становить близько 11 % від загальної кількості клієнтів. У майбутньому системи інтернет-банкінгу будуть розвиватися відповідно до динаміки попиту на послугу. За словами начальника департаменту ведення електронного бізнесу ПуАТ «СЕБ Банк» Олександра Іщука, останнім часом банки почали більше уваги звертати на електронні канали:

– Подібних сервісів уже багато, а з’явиться ще більше. Тому основними напрямками вдосконалення буде запровадження певних оригінальних послуг, тарифів, маркетингових рішень. І, звичайно ж, якість та легкість у користуванні сервісом.
Ціновий діапазон підключення до віртуального банкінгу варіюється залежно від типу та можливостей системи, яку надає фінустанова. Є й безкоштовні тарифні пакети (ПриватБанк, Укрсоцбанк, Unicredit Bank, Universal Bank). Розмір абонплати та систему комісійних відрахувань кожен банк визначає самостійно (безкоштовне користування більшістю сервісів, відсоткова та фіксована ставка комісії). 

Безпека VS Зручність
Користування інтернет-банкінгом визначається оптимальним співвідношенням двох складових: безпеки та зручності. Зрозумілий інтерфейс із простою процедурою авторизації та аутентифікації є ідеальним варіантом з погляду зручності для клієнта. Натомість складна система захисту особистих даних є обов’язковою вимогою до безпеки користування системою.

Саме функціональні можливості онлайн-банкінгу визначають мінімальний адекватний ступінь захисту інформації. Наприклад, операції на користь третіх осіб без обмеження суми платежу вимагають підвищених заходів безпеки – криптографії й систем генерування одноразових паролів. Натомість операції між «своїми» рахунками й переказ визначених сум платежів банки проводять за мінімального рівня безпеки системи. Для перегляду стану рахунку вистачить і найпростішого захисту – комбінації логіна та пароля.

Система дистанційного контролю операцій у нашому банку дозволяє переглядати й контролювати надходження й залишки, формувати виписки тощо. Тому особливої потреби у складних процедурах захисту інформації клієнти не відчувають, ефективними є наявна система одноразових паролів та обмежені в часі сесії. У наступному році ми плануємо розширити функціональну частину, запровадивши здатність проведення операцій. Відповідно до нових можливостей обов’язково вдосконалюватиметься й система захисту, – зазначає керуючий Черкаським відділенням ВАТ «Кредитпромбанк» Віталій Уманський.

Фахівці переконані, що інтернет-банкінг повинен мати кількарівневу систему захисту. Більшість банків сьогодні користуються протоколом передачі даних HTTPS, а також алгоритмом шифрування SSL, які дозволяють захистити інформацію під час передачі даних. Крім того, банк може запропонувати додаткові способи охорони – обмежений час сесії, прив’язку до одного комп’ютера, віртуальну клавіатуру тощо.

Одноразові паролі, які клієнт отримує в банкоматі, через смс-повідомлння або за допомогою генератора паролів, забезпечують різні ступені захисту. Використання паролів, отриманих у банкоматі («Укрсоцбанк»), можна вважати надійним, щоправда, не дуже зручним інструментом безпеки. Генерування паролів через смс-повідомлення є найбільш поширеною серед українських банків практикою («ПриватБанк», «Альфа-Банк», «Фінанси та Кредит», «Сбербанк России» тощо). А от використання спеціальних пристроїв – генераторів паролів, зовнішніх електронних ключів – пропонує невелика кількість вітчизняних банківських установ («Укрексімбанк», «OTP Bank», «Банк Південний» тощо). Такі прилади забезпечують високий рівень захисту і підвищують безпеку проведення трансакцій. Щоправда, без генератора паролів чи електронного ключа отримати доступ до своїх рахунків клієнт не зможе.

Електронно-цифровий підпис («Укрексімбанк», «СЕБ Банк», «Фінанси та Кредит», «Сбербанк России» тощо), який є більш актуальним для юридичних осіб, банки використовують для точної ідентифікації клієнта. Ідеальним варіантом захисту фахівці вважають поєднання ідентифікації користувача через електронно-цифровий підпис чи одноразові паролі, а також криптографічні алгоритми шифрування даних на всіх етапах роботи із веб-сайтом і сервером системи.

Час VS Гроші
Незважаючи на стрімкий розвиток інтернет-технологій та розширення технічних можливостей банків, для розвитку системи дистанційного обслуговування є кілька факторів стримування. Головною проблемою фахівці вважають поширення «сірих» схем готівкового розрахунку, що унеможливлює користування банківськими послугами. Багато людей офіційно отримують мінімальну заробітну плату, тому не бачать перспектив розпоряджатися малою сумою коштів дистанційно. Погана поінформованість про можливості онлайн-банкінгу і невисокий рівень довіри до банківської системи також позначаються на небажанні перевести комунікацію з фінансовою установою у віртуальний простір.

У розвинутих країнах велику частину розрахунків проводять більшою мірою офіційно. У нас діє багато «сірих» схем. Якщо офіційно людина отримує мінімум, в системі онлайн-банкінгу їй зручно працювати саме з цими коштами, яких часто не вистачає. Для того ж, щоб здійснювати певні операції, клієнту треба звертатися в банк і вносити готівку на свій рахунок. Це незручна схема, – зазначає начальник відділення ПуАТ «СЕБ Банк» у місті Черкаси Ольга Мельник. – Крім того, багато людей дотримуються консервативних поглядів: ті клієнти, які звикли підписувати договори тет-а-тет із конкретним працівником банку, будуть користуватися традиційною схемою співпраці й надалі.

Тим не менше, фахівці прогнозують розвиток та розширення можливостей інтернет-банкінгу і в технологічному, і в функціональному напрямках. Як показує практика, онлайн-банкінг користується попитом, а отже кількість пропозицій щодо дистанційної співпраці з фінустановою збільшуватиметься.

Якщо для людей час стане більшою цінністю, ніж гроші, система інтернет-банкінгу розвиватиметься дуже швидкими темпами, – вважає начальник управління приватних клієнтів «OTP Bank» Марина Худікова. – Люди повинні мати вибір: перерахувати платіж, вистоявши чергу на пошті, чи виконати ті ж операції у комфортних умовах вдома чи в офісі.

Розвитку дистанційної системи співпраці з банком сприяє, по-перше, необхідність оптимізувати максимальну кількість процесів в організаціях. Адже прогрес інтернет-банкінгу в Україні фахівці пов’язують саме з початком економічної кризи, яка змусила всі без винятку підприємства переглянути співвідношення доходів та витрат. По-друге, система e-banking викликає зацікавлення клієнтів у зв’язку з розвитком сфери інтернет-торгівлі. Банки своєю чергою продовжують розширювати функціонал онлайн-банкінгу, пропонувати вигідні тарифні пакети, тим самим оптимізуючи процес роботи працівників через переведення частини клієнтських операцій на дистанційну основу.

На що слід звернути увагу?

• функціональні можливості системи інтернет-банкінгу;
• тарифні пакети (підключення, комісія за різні види операцій, абонентська плата);
• швидкість переказу коштів (на внутрішньо- та міжбанківському рівнях);
• способи захисту системи (одноразові паролі, ЕЦП, ключі тощо);
• зручність інтерфейсу;
• наявність служби підтримки і можливості зв’язатися з консультантом у системі.

Юлія Погоріла

http://cherkasybusiness.com.ua