Київ – Україна не встигає закачати у підземні сховища заплановану кількість газу до початку опалювального сезону, а теплокомуненерго готують мережі до зими в умовах дефіциту коштів. Про це повідомляють і експерти, й самі теплоенергетики. Натомість в уряді переконують, що загрози зриву опалювального сезону немає. А частина фахівців найбільшу проблему вбачає не в запасах енергоресурсів, а у відсутності інвестицій в енергозбереження.
Україна накопичила в підземних сховищах 14,8 мільярда кубометрів газу, повідомив Радіо Свобода директор департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Юрій Войтович. За його словами, запаси й далі зростають за рахунок реверсу з ЄС, попри те, що Україна не імпортує блакитного палива з Росії.
Україна має накопичити для проведення опалювального сезону і підтримки транзиту до ЄС 19 мільярдів кубометрів газу за умови, що російський імпорт не відновиться
Юрій Войтович
«Україна має накопичити для проведення опалювального сезону і підтримки транзиту до ЄС 19 мільярдів кубометрів газу за умови, що російський імпорт не відновиться. Якщо газ із Росії взимку надходитиме, то достатньо буде 16-17 мільярдів. За холодний період теплокомуненерго споживають від 6,2 до 7 мільярдів кубів газу, щоб подавати тепло населенню, і ще від 1,8 мільярдів – щоб забезпечувати теплом інших споживачів», – розповів Войтович. Він уточнив, що останні цифри не включають газу, який витрачають власники індивідуального опалення та промислові підприємства.
Україна перезимує стабільно, навіть якщо «не добере» газу – депутат
Україні насправді не потрібні 19 мільярдів кубів газу в сховищах на зиму, достатньо і менших обсягів, стверджує заступник голови парламентського комітету з будівництва і житлово-комунального господарства, депутат від «Самопомочі» Альона Бабак.
Скільки газу потрібно – ми знатимемо, якщо уряд оприлюднить газовий баланс
Альона Бабак
«Скільки газу потрібно – ми знатимемо, якщо уряд оприлюднить газовий баланс. Це документ, в якому йдеться, скільки газу і хто споживає, скільки імпортується та видобувається, скільки закачується до сховищ та якими є залишки з минулої зими. Минуло вісім місяців року, і ми бачимо, що за січень-лютий-березень на опалення пішло на 10% менше газу, ніж планував уряд. Але це не враховується, бо немає державного мислення», – обурюється депутат.
Українські підприємства теплової генерації готуються до зими в стресових умовах, маючи дефіцит обігових коштів, визнають керівники підприємств теплопостачання Києва, Одеси і Полтави, з якими поспілкувалися журналісти. Так, представник компанії «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський критикує постанову уряду № 217, яка передбачає створення «розподільчих рахунків»: на них зараховують кошти споживачів тепла, і з них автоматично стягують плату підприємств за газ. Як наслідок, боргів перед «Нафтогазом» тепловики уникнули, водночас вони втрачають обігові кошти, не можуть повністю сплачувати за електроенергію, накопичили борги із зарплатні та навіть ремонтують обладнання у борг, пояснює Чернявський.
Тарифи виросли втричі, отже, з початком опалювального сезону будуть неплатежі
Володимир Чернявський
«Головна проблема – розподіл коштів, отриманих від споживачів. Ми пропонували «двоставковий» тариф: розтягти платежі на літо і зиму для тих, кому так зручніше платити. Але уряд не почув нас. Тарифи виросли втричі, отже, з початком опалювального сезону будуть неплатежі», – очікує теплоенергетик.
На це Юрій Войтович зауважує: нова система розподілу коштів від платежів за тепло є справедливою, тепловики ж незадоволені тим, що вони вже не можуть перекладати свої збитки та різницю в тарифах на «Нафтогаз». Водночас у галузевій асоціації «Укртеплокомуненерго» наголошують: доки держава не компенсувала виробникам тепла різницю в тарифах, примусово стягувати борги за газ у них не можна.
У Національній комісії з регулювання електроенергетики та комунальних платежів пояснили: нові, підвищені тарифи на тепло все одно не покривають собівартості опалення та мінімальних інвестицій.
Оскільки теплові підприємства несуть так звані «понаднормові втрати»: через аварії в мережах та погану ізоляцію втрачають значну частину виробленого тепла. Відтак, тарифи у більшості міст покривають близько 90% витрат, у Києві – дещо більше, визнають в «Київенерго». Спосіб врахування втрат тепла у тарифах у НКРЕКП ще не розробили, і до початку опалювального сезону він навряд чи з’явиться, прогнозують у комісії.
Україні має вистачити вугілля, дещо гіршою є ситуація із газом
Україна в цілому готова до опалювального сезону, і попри окремі труднощі енергетичного колапсу очікувати не варто, запевнив журналістів заступник міністра регіонального розвитку Едуард Кругляк. За його словами, уряд не змінюватиме мінімальної температури в оселях: вона, як і раніше, буде плюс вісімнадцять градусів. Водночас, за словами Блащука, в Україні готові до зими 18,5 тисячі котелень (це переважна більшість), 87% теплових підприємств підготували все обладнання і мережі до зими.
Україні вистачить вугілля на зиму, якщо збережеться нинішня динаміка імпорту і наповнення складів на об’єктах теплоенергетики, заявив у коментарі Радіо Свобода керівник програми ЄС «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк. Дещо гіршою він вважає ситуацію з запасами природного газу: вийти на показник 19 мільярдів кубометрів у сховищах, на який розраховував уряд, Україна навряд чи встигне, прогнозує експерт. Водночас найбільшою проблемою у підготовці до зими є не запаси енергоресурсів, і навіть не технічний стан об’єктів теплової генерації, а відсутність інвестицій в енергозбереження, визнає Святослав Павлюк.
Немає системних інвесторів, немає комплексних державних програм з енергозбереження
Святослав Павлюк
«В цей сезон ми знову заходимо, не збільшивши кількості будинків з приладами обліку води і тепла. Це найгірше: не маючи повної картини споживання, неможливо планувати програми розвитку галузі. Керівники міст не розуміють, що в них відбувається. Тому й немає системних інвесторів, немає комплексних державних програм з енергозбереження, – пояснює аналітик. – Інвестори, які заходять, намагаються заробляти на якихось фрагментних речах. І загалом, якщо подивитися на інвестиції в галузь, то вони зосереджуються на об’єктах генерації та транспортування енергії, а не на енергозбереженні», – визнає Павлюк.
Європейський банк реконструкції і розвитку 30 вересня розгляне можливість виділення Україні кредиту на 300 мільйонів доларів для закупівлі газу на опалювальний сезон. Згодом це питання розгляне також Світовий банк. Про це повідомила міністр фінансів України Наталія Яресько.
Тим часом, переговори з Росією щодо поновлення імпорту газу ще тривають. Міністр палива та енергетики Володимир Демчишин наголосив, що Україна купуватиме російський газ, лише якщо він буде дешевшим за 250 доларів за 1000 кубометрів. Приблизно таку ціну нині платить Україна за газ, імпортований із Євросоюзу.
Останнім часом Україна імпортувала вугілля для енергетичних потреб, частково – видобувала за межами зони АТО, частину – завозила з зони конфлікту. Однак днями ватажки бойовиків заявили, що блокуватимуть постачання вугілля, доки українська сторона не допоможе їм з ремонтом вагонів та не надасть пальне для тепловозів.
Євген Солонина