Миру в 2015-му українцям чекати не варто. На такій думці сходяться військові експерти, опитані Радіо Свобода.
Попереду непростий рік із новими викликами. На Донбасі навряд чи будуть масштабні воєнні сутички, однак діяльність невеликих диверсійних груп триватиме і не обмежуватиметься лише областями на сході України. Успішно протистояти агресії, на думку фахівців, українські силовики зможуть лише за умови докорінних реформ у силових відомствах, які наразі впроваджують занадто повільно.
У 2015 році Міністерство оборони України отримає, відповідно до ухваленого держбюджету, понад сорок мільярдів гривень. Це на 13 мільярдів більше, ніж торік. Такі цифри озвучив виконуючий обов’язки спікера Генерального штабу збройних сил України Владислав Селезньов.
Уже зараз відбувається часткове переоснащення армії. Президент Петро Порошенко показово передав військовим у Харківській та Львівській областях дві сотні одиниць бойової техніки. Схожі заходи вживатимуть і надалі, пообіцяв головнокомандувач. Втім, як зазначають експерти, цього недостатньо для ефективного протистояння проросійським сепаратистам.
Зокрема, як переконаний командир добровольчого батальйону "Донбас" та народний депутат від політичної партії "Самопоміч" Семен Семенченко, військовому відомству необхідна кадрова чистка. Винні у трагедіях під час АТО повинні нести персональну відповідальність, щоб надалі схожі випадки не повторювались.
"Перш за все треба змінити військове командування і поставити на чільне місце питання особистої відповідальності за прийняття рішень. І коли ця відповідальність настане, і нове командування усвідомлюватиме, що воно відповідає не лише за перемоги, а й за поразки, то, думаю, з таким патріотичним підйомом, який зараз в країні, з сильнішою армією, з консолідованим суспільством, ми просто приречені на перемогу", – вважає Семенченко.
На повторення ж бойових сутичок, схожих за масштабом з "Іловайським котлом" серпня минулого року в наступному році експерти не чекають. Тоді, за інформацією генерального прокурора Віталія Яреми, загинули щонайменше дві сотні українських силовиків. Натомість, у цьому році варто очікувати диверсійної діяльності, яка має на меті дестабілізувати ситуаціюв країні.
Крім того, вона може не обмежуватись лише територією зони АТО. Розширення географії диверсій підтверджує й те, що вже з 29 грудня в Одесі правоохоронці розпочали "оперативно-профілактичне відпрацювання" міста. Пояснюють, що в обласному центріє значна небезпека нових терористичних актів. Лише за грудень зафіксували 5 таких випадків. До операції залучені військові, Нацгвардія та Служба безпеки України. На думку головного редактора інтернет-видання "Цензор.нет" Юрія Бутусова, бойовики уникають контактних боїв, оскільки для російської сторони значні жертви – це велика політична проблема.
Це війна, де треба завдати противнику будь-якої шкоди, щоб деморалізувати його інформаційними атаками. Це війна незвична
Юрій Бутусов
"Це війна малих груп. Це війна окремих артилерійських підрозділів. Це війна розвідки. Це війна, де треба завдати противнику будь-якої шкоди, щоб деморалізувати його інформаційними атаками. Це війна незвична. Це війна ХХІ століття в Європі", – зазначає Бутусов.
Експерти не виключають, що в 2015-му Росія намагатиметься отримати сухопутний прохід до Криму, адже взимку через складні погодні умови в районі Керченської переправи окупований півострів повністю відрізаний від Росії. За словами колишнього начальника Генштабу України Анатолія Лопати, є два можливі сценарії. Росія може або домовитись з українською владою дипломатичними методами, або шляхом застосування сили. В такому разі, відзначає експерт, чисельних втрат з обох сторін не уникнути.
"Їм треба видушити з України якусь гарантію, що буде виділений залізничний маршрут і можливо буде виділений сухопутний напрямок, який буде проходити з Ростовської області на Донеччину, далі на Запоріжжя і на Херсон, а там на Крим. Таким чином проблема зависла і Росія не відмовляється на сьогоднішній день від вирішення цієї проблеми за допомогою сили", – переконаний Анатолій Лопата.
Що ж до міжнародних перемовин із мирного врегулювання конфлікту, то вони, за словами експертів, повинні тривати. Але, як переконаний екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко, необхідно змінити їхній формат. На зміну мінському, коли участь беруть представники самопроголошених республік, варто повернутись до женевського – зі США, Європейським союзом та Росією. Про можливість такого повернення заявляв і президент України Петро Порошенко.