Нестабільна політична ситуація і відсутність економічного розвитку України змушують дедалі більшу кількість людей переводити свій бізнес за кордон і виїжджати самим.
За даними експертів, серед країн, які надають можливість бізнес-еміграції, у малого і середнього підприємництва користується попитом Прибалтика. Представники великого бізнесу віддають перевагу більш респектабельним країнам - Великобританії, Австрії та США.
Гроші, як відомо, люблять тишу. Тому для нормального розвитку бізнесу - не важливо, це магазинчик на ринку чи великий завод, необхідно стабільно працююча економіка та відсутність будь-яких кардинальних потрясінь. В Україні все відбувається інакше. Замість того, щоб продовжувати економічну політику попередників, будь-яка нова влада розпочинає нові реформи. В результаті ситуація нагадує горезвісних лебедя, щуку і рака, а розвиток економіки - рух броунівських частинок.
Іноземці, які вперше приїздять до України, дивуються, як в умовах хаосу наша економіка й досі перебуває на плаву. Вітчизняні бізнесмени з сумом згадують постпомаранчеві часи, коли політики, воюючи між собою, не втручалися в економіку, що одразу дало серйозний поштовх для розвитку. Тому все більше задумуються про переведення бізнесу за кордон.
І така тенденція буде набирати обертів, впевнений координатор громадського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк, оскільки Україна в питанні рейдерства принципово не відрізняється від Сомалі.
За його словами, і чотири роки тому Україна не була тихою гаванню для ведення бізнесу: «У нас були непогані умови для ведення бізнесу, проте раніше це, скоріше, носило характер нейтралітету з боку центральних органів влади. Тобто – невтручання в певні події там, де держава мала би стати на захист приватної власності. І абсолютно непрогнозована регуляторна політика, яка окрім того що не відповідає світовим стандартам, порушує внутрішнє українське законодавство. Я маю на увазі те, що у нас є порушення бюджетного і податкового законодавства - змінюються податки і збори, порядок їхнього нарахування впродовж бюджетних податкових періодів. Давайте згадаємо, яким чином у нас була проведена заборона грального бізнесу. Це безпрецедентна ситуація, коли люди мали ліцензії на 5 років наперед, і їх просто поставили перед фактом, що більше вашого бізнесу не буде, а держава навіть компенсувати нічого не збирається.»
На думку, Олександра Данилюка, зараз регуляторна політика стала ще менш прогнозованою як з боку центральних органів влади, так і з боку місцевих: «Насамперед це повна втрата захисту приватної власності в Україні. Я не побоюсь порівняти нас у цьому контексті навіть із Сомалі. Тому що сьогодні немає значення - чи приходять якісь бандформування з автоматами і забирають вашу власність, чи це робить держреєстратор, який просто переписує вашу власність. Це є основною проблемою, люди не можуть спланувати свій бізнес, бо держава є абсолютно непередбачувана, так само вони не впевнені в тому, що зможуть захистити бізнес».
З настанням світової економічної кризи, умови бізнес-еміграції в багатьох країнах полегшилися, з'явилися більш прагматичні й меркантильні підходи. Наприклад, та ж сама Греція пропонує два в одному: свою нерухомість іноземцям разом з отриманням громадянства. Інші країни вимагають від підприємців суттєвих інвестицій в місцеву економіку, підтвердження підприємницького досвіду і обов'язкового проживання в країні протягом кількох років.
Експерти стверджують, що представників малого та середнього бізнесу найбільше приваблюють країни Прибалтики та Східна Європа. Великий капітал прагне більш респектабельного життя, тому свій вибір зупиняє на Австрії, США та Великобританії.
За даними британської прикордонної служби, тільки за останній рік за «золотою» візою звернулося майже на 80% більше іноземців, половина заявок з Китаю та Росії. Бізнесмени з України там теж не рідкість. ЗМІ пишуть, що скоро частим гостем туманного Альбіону стане колишній віце-прем'єр Валерій Хорошковський. Компанію йому складуть Костянтин Жеваго і Геннадій Боголюбов, які вже проводять у Лондоні більшість свого часу.
Для того, щоб отримати постійний вид на проживання у Великобританії вже через 2 роки, необхідно інвестувати у країну не менше 10 мільйонів фунтів стерлінгів. Мінімальний розмір інвестицій - 1 мільйон. В Португалії вимагають або 1 мільйон євро, або створення не менше 30 робочих місць, або купівлю нерухомості вартістю півмільйона євро.
Для того, щоб стати громадянином Хорватії, треба підтвердити знання мови, найняти мінімум одного мешканця цієї країни на роботу та інвестувати не менше 100 тисяч євро. Найбільш привабливою країною для переведення бізнесу є Латвія. Для того, щоб стати її жителем, достатньо купити нерухомість вартістю до 150 тисяч євро в Юрмалі чи Ризькому регіоні, або від 50 тисяч євро в інших регіонах. Після цього залишається лише пройти співбесіду і витримати екзамен на знання державної мови. У Швейцарії все складніше. Вид на проживання можна отримати лише через 10 років, виключно за умов ведення реального бізнесу, створення робочих місць та сприяння розвитку економіки.
Проте труднощі наших співвітчизників не лякають. За останні кілька років з країни виїхало вже кілька десятків тисяч українців, які мають досвід ведення бізнесу, говорить директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. Причому цей процес набув масового характеру саме у 2012-2013 роках.
«Виїжджають з України зі своїми сім’ями і своїми статками за кордон вже не десятки, не сотні, а починаючи з 2012-2013 років, особливо в 2013 році, вже, мабуть, десятки тисяч успішних людей. Це представники малого і середнього бізнесу, і навіть великого - переводять свій бізнес за кордон. І виїжджають назавжди, приймаючи дуже важкі для себе рішення, щоб повністю змінити середовище проживання. Причому, це виїжджають люди з вищою освітою, які вміють створювати капітал - це золотий фонд країни виїжджає. Чому це стається? Тому що в Україні побудована кланово-олігархічна модель дикунського капіталізму. Фактично, в Україні сформована класична держава-банда, так званий «стаціонарний бандит». І вона руйнує все навколишнє підприємницьке середовище. Люди їдуть у ті країни, які проголосили формування моделі народного капіталізму середнього класу. Де нема мільярдерів, монополії, диктатури».
Дехто з емігрантів говорить, що незважаючи на труднощі, краще любити Україну на відстані. І зізнаються, що після українського екстриму - ведення бізнесу - їм уже ніщо не страшне.
Нагадаємо, українці дедалі частіше купують землю та нерухомість у Польщі та інших країнах близького зарубіжжя.