Один із пунктів затвердженого нещодавно плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана на 2017 рік передбачає запровадження для всіх без винятку українців декларування їхніх доходів. Навіщо це потрібно владі – пояснив політичний експерт Олександр Радчук у статті для Слова і Діла.
На фото: Політичний експерт Олександр Радчук
«Планується, що держава через спеціальні структури ДФС візьме під контроль доходи та витрати всіх законослухняних громадян, що неминуче призведе до створення нового репресивного апарату», – розповів політолог, додавши, що при цьому влада розраховує на позитивну реакцію, оскільки ідея перебуває в суспільному тренді боротьби з корупцією.
За його словами, у зв’язку з цією ініціативою уряду без відповіді залишається питання: чому саме зараз, і що заважало запровадити загальне декларування раніше. Несміливі спроби раніше робити Азаров і Яценюк, проте при цьому попередній прем’єр, як і нинішній, обіцяли фундаментальну податкову реформу і тектонічні зміни у трудовому законодавстві.
«Ані реформи, ані змін поки не видно, зате вже заявлено курс на загальне декларування для українців. Мабуть, доходи українців куди більше хвилюють, ніж проблеми оподаткування», – зауважив фахівець.
Згідно з попередніми підрахунками, пояснив він, задекларувати доходи зобов’яжуть близько 30 мільйонів громадян.
«Справа не тільки в боротьбі з корупцією: уряд не контролює від 40 до 50% обсягів української економіки, які працюють у «тіні», – наголосив експерт.
«Але, відповідно до інформації економістів, рівень «тінізації» перебуває в діапазоні 50-70% і є рекордним серед показників всіх країн ЄС. У 2014-2015 роках найбільш «тіньовою» в ЄС вважалася Болгарія, де нелегально працювало близько 30% всієї економіки», – пише Радчук.
Також він підкреслив, що середній показник «тінізації» економіки в ЄС – 18,3%. Рівень «тінізації» в 50% є критичним, зауважив політолог, у таких умовах держава просто перестає справлятися зі своїми функціями.
«Саме тому в уряді намагаються знайти спосіб знизити цей показник, навіть таким шляхом, як загальне декларування доходів», – запевнив автор.
Крім того, він додав, що самі чиновники, депутати, судді за дві хвилі е-декларування встигли «засвітити» 30 мільярдів гривень доходів, половину з яких вони тримають у готівці. І це без урахування їхніх нерухомості, автомобілів і коштовностей.
«Ідея масового декларування не сподобається більшості українців. Це вірний шлях до тотального контролю за життям економічно активних громадян і можливість для вибіркового переслідування за різними мотивами. Безумовно, декларування доходів – загальносвітова і європейська практика, але в розвинених країнах подавати свої декларації мотивує не страх перед каральної функцією держави, що, ймовірно, може статися у нас, а прагнення в майбутньому заробити більше», – переконаний політолог.
«Загальне декларування і відповідальність за незаповнені декларації може привести до непрогнозованих наслідків на ринку праці: зазначені в декларації доходи з зарплати «в конверті» автоматично спричинять проблеми для роботодавця і звільнення найманого працівника. Якщо вже обрано такий шлях, то йти ним потрібно тільки поетапно, одночасно з податковою реформою і прийняттям нового Трудового кодексу», – підсумував фахівець.