ТСН.ua запитав у експертів, чому українські роботодавці та підприємці надають перевагу "тіньовим" зарплатам та що потрібно зробити, аби омріяне владою їхнє "відбілення" відбулось. 140 мільярдів гривень українці отримують у конвертах, зізнався прем'єр Азаров.
Прем'єр-міністр Микола Азаров запанікував: за його інформацією, з 20,5 мільйонів працюючого населення "чорну зарплату" отримує майже третина. Не оподатковується близько 140 мільярдів гривень прибутків громадян щороку.
Чому зарплати не виходять "з тіні", чим це загрожує майбутнім пенсіонерам та що з цим робити - ТСН.ua запитав у експертів.
Пенсійний Фонд недоотримує 60 мільярдів Декларації про "боротьбу з тінню" на ринку праці лунають від чиновників регулярно. Та попри це, самі чиновники змушені констатувати: левова доля зарплат у нас залишається у тіні. Експерти б'ють на сполох: якщо ситуація не зміниться, майбутніх пенсіонерів не буде за що утримувати. "За різними підрахунками, на тіньовому ринку праці виплачуються заробітні плати на суму 120-140 мільярдів гривень на рік.
Це означає, що Пенсійний фонд і інші фонди соцстраху щороку недоотримують близько 55-60 мільярдів гривень", - розповідає провідний експерт Центру Разумкова, екс-заступник міністра праці і соцполітики Павло Розенко. За даними голови підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій ВР, нардепа Олександра Стояна, недоплата до Пенсійного фонду складає мінімум 30%. "Це призводить до дефіциту, який покривається за рахунок бюджету. Як наслідок - неможливість підняття зарплат працівникам бюджетної сфери – вчителям, лікарям, працівникам культури", - зазначає Стоян.
Щоправда, зараз, за словами Стояна, за рахунок пенсійної реформи, збільшення пенсійного віку дірка у ПФ почала зменшуватися. Але і кількість платників податків – також. В тіні працює 600 тисяч підприємців і мільйон хатніх робітників За даними, які ТСН.ua навів популярний портал з працевлаштування HeadHunter, лише 20% від розміщених вакансій містять інформацію про заробітну платню.
Тож, за припущеннями спеціалістів порталу, приблизно 70% роботодавців пропонують або повністю, або частково "чорну" зарплатню. "За нашими спостереженнями, бюджетні організації, а також крупні комерційні підприємства виплачують білу зарплатню, всі інші – під питанням", - розповіли у Headhunter. bilozerska.livejournal.com Податковий кодекс спочатку вивів підприємців на Майдан, а потім загнав в тінь, кажуть експерти Павло Розенко припускає: в тінь були змушені піти, у першу чергу, підприємці. "Після прийняття Податкового кодексу та закону про єдиний соцвнесок, приблизно 600 тисяч осіб закрили підприємницьку діяльність. Якщо подивитись статистику Державної служби зайнятості, там, як безробітні, вони не стали на облік. Та й за даними Держкомстату, на ці 600 тисяч не збільшилась чисельність штатних працівників.
Тож, очевидно, що ці 600-800 тисяч поповнили нелегальний сектор економіки", - припускає Павло Розенко. Одна з причин, на його думку, збільшення єдиного соцвнеску з 80 до 400 гривень та відсутність мотивації у сплаті цих поборів. "400 гривень соціальний внесок. Візьміть будь-яку банківську довгострокову депозитну програму і відкладайте собі на старість 400 гривень.
Не важко порахувати, що, не враховуючи інфляцію, ви будете мати через 25-30 років на рахунку достатню суму, яка тільки за відсотками буде давати вам суму більшу, ніж державна пенсія – в два рази. Плюс - мати капітал, який ви зможете передавати у спадщину", - каже Розенко. До того ж, за словами експерта, якщо раніше підприємець, сплачуючи 80 гривень внеску, мав право на мінімальну пенсію після 25 років страхового стажу, то тепер, він зможе отримати цю ж саму мінімальну пенсію, сплачуючи 400 гривень податку упродовж 35 років.
Це аж ніяк не заохочує людей працювати "по-білому". Олександр Стоян звертає увагу на необхідність легалізації хатніх працівників. "У нас сьогодні як мінімум мільйон людей працюють двірниками, прибиральниками,нянями, садівниками заможних людей. Гадаю, з них відсотків 10-15 працюють легально. Всі інші – мовчки працюють. Вони взагалі не показують свої доходи", - зазначає Стоян. Боротися пропонують батогом без пряника Основна проблема полягає в тому, що навантаження на офіційну зарплату залишається достатньо великим, зазначає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Саме тому роботодавці при можливості шукають способи уходу від сплати обов'язкових платежів з зарплатного фонду. Утім, на його думку, зменшення відрахувань з зарплатного фонду не призведуть до покращення ситуації загалом. "Якщо ми подивимося на фонд оплати праці, 35% іде до Пенсійного фонду, 16% - Податок на прибуток громадян. Тобто, кожен працівник обходиться роботодавцю майже в половину дорожче, ніж він йому платить. Можна, приміром, зменшити пенсії, аби знизити навантаження на фонд оплати праці.
Але це малоймовірно напередодні виборів, враховуючи, що пенсіонери є активними виборцями", - каже Олександр Жолудь. УНІАН Щоб полегшити життя роботодавцям і зменшити відрахування до ПФ з зарплатного фонду, можна зменшити пенсії, але це сумнівний вихід До того ж, на думку експерта, цей крок не тільки не сподобається пенсіонерам, але негативно вплине на економічну ситуацію в країні. "Якщо ми зменшимо відрахування до ПФ удвічі, то це не тільки зменшить навантаження на зарплати, але й зменшить вдвічі пенсії. Купівельна спроможність пенсіонерів зменшиться, ті товари, які вони раніше купляли, вони не зможуть купувати зараз, тож, це призведе до зростання безробіття", - прогнозує Жолудь.
Саме тому, вважає експерт, потрібно шукати інші джерела наповнення ПФ, утім, як не крути, доведеться чимось жертвувати. Олександр Стоян каже, що на законодавчому рівні зроблено все для боротьби з тіньовим ринком праці, залишилося лише придумати, як контролювати виконання законів. "Ми, понаприймали антикорупційні закони, декларації доходів-розходів, але поки це слабо діє", - зізнається Олександр Стоян. "Можна спробувати той варіант, який пропонував Сергій Тігіпко.
Він навіть проект закону підготував, який передбачає встановлення верхнього мінімуму, нижче за який роботодавці не мають платити. Підприємці, особливо ті, які тримають торгові точки, офіційно платять зазвичай мінімальну зарплату. А доплачують потім з кишені. Тож, якщо зобов'язати цих людей платити 1,5-2 тисячі, не менше, конверти зменшаться. Інша справа – треба зробити більш жорсткі санкції за невиконання законів", - зазначає Стоян. Нардеп також припускає, що ситуацію вдасться покращити із введенням нової системи пенсійного забезпечення – накопичувальної. Аби люди знали, що відкладають гроші з нинішньої зарплату на свою майбутню пенсію. Експерти поки що у "світлі ідеї" чиновників не дуже вірять, але сподіваються, що вони будуть "заохочувати" роботодавців і робітників не лише санкціями за несплату внесків, але й більш приємними мотиваціями.