Провал ідеї консолідації опозиції, підтримка Жуковської Одаричем, ігри ПР з Парамоновим.
Менше чотирьох тижнів залишилося до дати виборів. Час, що називається, підводити підсумки. У більшості мажоритарних округів ситуація вже доволі стабілізувалася і можна робити певні прогнози і проміжні висновки. Головний висновок, який роблять більшість всеукраїнських та місцевих експертів – опозиція фактично самоусунулися від реальної боротьби за мажоритарні округи. З одного боку Олесь Доній називає Черкащину одним із тих регіонів, де об’єднана опозиція в силу різних причин виставила непрохідних кандидатів, з іншого боку місцеві активісти КВУ за місяць до виборів констатують – у жодного узгодженого кандидата від опозиції сьогодні немає залізобетонних шансів стати депутатом. І це у регіоні, де Тимошенко на минулих президентських виборах не брала менше 59,9%.
Роз’єднана опозиція
На свято Покрови, 14 жовтня, опозиційні кандидати в депутати мають назвати прізвище єдиного кандидата. Здавалося б, що може бути простішим. Значний рейтинг серед опозиційних кандидатів сьогодні у кандидата від «Батьківщини» Миколи Булатецького. Його конкуренти – «не так тії вороги, як любії друзі» з демократичного табору: самовисуванка Любов Майборода, нашоукраїнець Володимир Мамалига, кандидат від «Україна- вперед» Леся Островська, депутат обласної ради від «Батьківщини» Світлана Трофімова, представник УДАРУ Андрій Кондратенко. Всі вони або не долають, або долають з великим скрипом символічний рубіж у 5%. Проте, на думку експертів, внутрішні протиріччя та образи настільки глибокі, що не дозволять усім учасникам перегонів об’єднатися довкола когось одного. «Справжній мужик» Булатецький свого часу не дуже по-чоловічому повівся із Майбородою та Трофімовою, не захистив від закриття телевізійний рупор свого бойового колеги Мамалиги. Публічно висловився стосовно «бидло-журналістів», які дозволяють собі критично висвітлювати діяльність опозиції. Ступінь образи на ексцентричного політика був настільки глибоким, що містом почав блукати «чемодан із компроматом» на Булатецького, завбачливо підготовлений кимось із його партнерів по опозиційному табору. Тому теза про повноцінне об’єднання опозиції довкола фігури Булатецького має як ніколи сумнівні перспективи. На користь цього твердження свідчить також і виступ В.Ющенка, який вийшов із заявою, що йому краще програти тут, аніж підтримати «Батьківщину». Місцеві експерти також не приховують, що Булатецький в силу свого характеру не є найкращою кандидатурою для консолідації опозиції. Натомість акцентують увагу на необхідності першочергової підтримки іншого кандидата від «Батьківщини» (яка зараз балотується як самовисуванка) – Світлани Трофімової.
Соціологічні ігри ПР
Соціологія у Черкасах завжди була слабкою ланкою для легітимізації політичної діяльності. На цих виборах ситуація посилюється тим, що всі соціологічні компанії фіксують вкрай низький показник доступності помешкань черкащан для інтерв’юерів. Це означає, що ступінь похибки дослідження критично збільшується. Напевно цей фактор і дозволяє місцевим політикам більш-менш вільно маніпулювати рейтингами. Зокрема, нещодавно, у політичній тусовці почали поширюватися досить дивні результати соціологічного опитування, за якими у трійку лідерів поруч із опозиціонером Булатецьким та самовисуванкою Жуковською несподівано потрапив кандидат від Партії регіонів Парамонов, рейтинг якого донедавна навіть не долав установлені 3% статистичної похибки. Всі подальші соціологічні дослідження, проведені різними штабами, повертаються до низьких результатів кандидата від ПР. Швидше за все, таким чином обласна влада намагається демонструвати свою ефективність при роботі на мажоритарному окрузі. Опозиція зосередила весь вогонь критики на Жуковській, яка намагається довести, що вона не провладний кандидат. А в цей час Парамонов без критики і при активній підтримці губернатора веде свою кампанію і поступово переводить віртуальний рейтинг у реальний.
Перестраховка Одарича
У листопаді минулого року Черкаський «Азот» (у власності ДФ-Груп) підписав соціальну угоду з містом та областю. Ціна питання – більше ніж 110 млн. грн. За ці гроші місто мало відремонтувати основні дороги та закупити 40 тролейбусів. Важко назвати цю угоду складовою передвиборчої кампанії ДФ-Груп. Оскільки за такі гроші можна було б і партію провести до парламенту, не кажучи про одного мажоритарника.
Відтак усе жорсткішими стають запитання керівництва «Азоту» до мера Черкас щодо виконання мерією своєї частини угоди – а саме цільового використання коштів, отриманих бюджетом за земельні ділянки «Азоту».
В цій ситуації міському голові стає все важче уникати прямої відповіді на конкретні питання, куди ж ділися гроші, і чому досі немає обіцяних відремонтованих доріг та нових тролейбусів. Але, розуміючи перспективу зв’язки «Азот»-місто з огляду на майбутні місцеві вибори, Одарич зробив крок на випередження, висловивши свою беззастережну перевагу Жуковській, яка балотується у депутати з посади почесного Президента ПАТ «Азот». Щоб ні в кого не виникало жодних сумнівів у тому, якого кандидата підтримує міська влада, Одарич зробив заяву публічно та вишукано, на урочистому відкритті палацу «Дружба народів»: «…Особисто я був свідком того, як Валентина Жуковська, після роботи скидала свої підбори, вдягала спортивні мокасини і отут по всіх коридорах, кімнатках, дахах, підвалах перевіряла, як виконуються роботи… Я би мріяв про те, щоб саме такі енергійні, рішучі, талановиті люди, здатні доводити справи до кінця, як Валентина Жуковська, представляли Черкаси у Верховній Раді України».
Динаміка довіри до Одарича по місту сьогодні також є досить проблемною. Проте, підтримка мером Жуковської є сигналом для тих черкащан, які ще визначаються зі своїм вибором кандидата-мажоритарника. І додатково фіксує тезу про те, що в даному випадку на перший план виходить не партійна належність, а здатність кандидата вирішувати конкретні проблеми округу – а саме, міста Черкаси.
Некомуністичний феномен Білоусова
Кандидат від КПУ Віктор Білоусов демонструє досить цікаву тенденцію домінування власного рейтингу над рейтингом партії. Це досить рідкісне явище в масштабах України, де здебільшого чисельна, хоч і обмежена електоральна база КПУ, створює фон для активності кандидата. У нашому випадку рейтинг самого Білоусова коливається на рівні 10%, що більше на 3-4% за рейтинг комуністів. Така місцева специфіка дозволяє кандидатові провадити самостійні переговори щодо можливої співпраці із гіпотетичним переможцем виборів на окрузі.
Війни компроматів
Політичні експерти одноголосно переконують, в тому, що останній місяць виборчої кампанії буде присвячений чи не виключно деструктивним PR-технологіям. Складається таке враження, що штаби у Черкасах працюють за якимось внутрішнім будильником. Рівно в останні дні вересня регіон стало ареною боротьби чорних технологій: підкуп виборців, погрози кандидатам, побиття агітаторів, поширення дискредитацій них листівок без вихідних даних. Симптоматично що по 194 округу об’єктом такої атаки стала самовисуванка В.Жуковська, чий головний опонент, представник ОО М.Булатецький іде до парламенту під іміджем «справжній мужик». Водночас тези, які поширювалися у деструктивних листівках, дивним чином співпадають зі звинуваченнями у офіційних агітаційних продуктах опозиціонера.
Замість післямови
Отже за місяць до виборів, у Черкасах розклад сил остаточно ще не визначений. Можна очікувати, що наприкінці кампанії відбудеться зняття та подальша підтримка когось із кандидатів. При чому мова не іде про зняття скажімо Парамонова. Вже сьогодні у експертному середовищі активно обговорюється можливість зняття і Майбороди, і Білоусова. Основне питання - на чию користь. І якщо для Жуковської неприєднання до її кампанії цих кандидатів не є принциповим, то для Булатецького зняття опозиціонерів не на його користь може бути просто фатальним. Тим більше з огляду на його історію поразок.
Тарас Підгірний
from-ua