Верховна Рада ухвалила закон, за яким підставою для звільнення може бути те, що працівник не повідомив роботодавця про родичів чи інших близьких осіб, які знаходяться на тимчасово окупованій території.
У роботодавців з’явиться нова підстава для звільнення працівників – неповідомлення працівниками роботодавцю інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території України. Так, народні депутати України проголосували в цілому як закон законопроект 7731 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань. Законопроект був зареєстрований ще у 2022 році групою народних депутатів від фракції «Слуга народу».
Цим законом ч. 1 ст. 40 КЗпП доповнено новими підставами розірвання трудового договору роботодавцем. Окрім набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, підставою для звільнення також буде невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених ч. 2 статті 142 КЗпП.
В свою чергу, в новій редакції статті 142 КЗпП визначать, що складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.
Разом з тим, як відзначають у ГЮУ ВР, відсутність законодавчо встановленого порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення зазначеного у проекті правопорушення, а також повноважень у роботодавця для проведення належного розслідування не відповідає приписам ч. 2 статті 19 Конституції України, а відтак може призвести до необмеженості трактування цієї норми у правозастосовній практиці та порушення прав працівників.
Законом також передбачено доповнення ч.1 статті 46 Кодексу новою підставою для відсторонення працівника від роботи роботодавцем, а саме: «Проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури».
Однак, як зауважують у ГЮУ ВР, КЗпП не містить визначення терміну «службова перевірка», а в проекті не зазначено конкретних питань, перевірка роботодавцем з яких може проводитися та мати наслідком відсторонення працівника від роботи.