Вразливість української ППО. Що довів іранський удар по Ізраїлю про ризики для України і як цей досвід може використати Росія — ISW

Вразливість української ППО. Що довів іранський удар по Ізраїлю про ризики для України і як цей досвід може використати Росія — ISW

Хоча Ірану не вдалося досягти бажаних цілей під час удару по Ізраїлю з використанням понад 120 балістичних ракет, досвід цієї атаки Іран може передати Росії - для того, аби росіянам надалі вдалося ефективніше протидіяти західним системам ППО і навіть винищувачам в Україні.


Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни та додатковому звіті про удар Ірану.


Аналітики зауважують, що успіх Ізраїлю в захисті від широкомасштабних ракетних і дронових ударів з території Ірану 13 квітня підкреслює вразливість української парасольки ППО перед ударами Росії - і через географічне положення України, і через триваюче виснаження ресурсів ППО. ISW нагадує, що Повітряно-космічні сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) запустили приблизно 170 дронів Shahed-136/131, 30 крилатих ракет і 120 балістичних ракет по цілях в Ізраїлі в комплексі ударів, які за своєю структурою були схожі на нещодавні російські масовані удари по Україні. При цьому ізраїльска ППО за допомогою союзників перехопила більшість з 320 цілей, за винятком кількох балістичних ракет. Однак іранські безпілотники та ракети мали перетнути понад 1000 кілометрів повітряного простору Іраку, Сирії та Йорданії, перш ніж досягти Ізраїлю. Це дало Ізраїлю та його союзникам години на ідентифікацію, відстеження та перехоплення ракет і безпілотників. Тоді як російські війська запускають дрони та ракети з усієї окупованої України та в безпосередній близькості від України з території Росії, даючи українським ППО лише незначну частку часу, який Ізраїль та його союзники використали для успішного відбиття масового іранського удару.


Ізраїль також має надійну парасольку протиповітряної оборони, яка відповідає за реагування на потенційні атаки з коротших відстаней, зокрема з боку своїх сусідів, а також Сектора Гази та із Західного берега річки Йордан. У той час як можливості української ППО для протидії ударам російських ракет і безпілотників дедалі більше виснажуються на значно ширшій лінії фронту, а також на її міжнародних кордонах з Білоруссю та Росією.


Крім того, Україні дуже бракує таких можливостей здійснювати перехоплення повітряних цілей з літаків, як це зробили Ізраїль та його союзники в ніч на 13 квітня. Великі розміри України порівняно з Ізраїлем ускладнюють для Києва створення щільної системи протиповітряної оборони з тим рівнем охоплення, яку має Ізраїль, особливо на тлі постійних затримок безпекової допомоги зі США.


Іран також не має доступу до майже гіперзвукових ракет, які Росія використовує для того, щоб збільшити ймовірність пробиття української протиповітряної оборони.


Тож, як констатують в ISW, виснаження засобів ППО наданих США, внаслідок затримок допомоги у поєднанні з удосконаленням тактики ударів РФ призвело до підвищення ефективності російської масованої кампанії ракетних та дронових атак Україні. Без значної та регулярної допомоги Україні російські удари загрожують обмежити довгострокові бойові можливості ЗСУ та створити оперативні умови для досягнення Росією значних успіхів на полі бою. Щоб створити комбіновану систему протиповітряної оборони, яка за своєю ефективністю хоча б віддалено подібна до результату, який Ізраїль та його союзники продемонстрували 13 квітня, Україні потрібні значні запаси західних систем ППО та винищувачів, нагадують в ISW.


Водночас аналітики підкреслюють: нові масовані удари РФ проти України демонструють, що навіть обмежена кількість успішних ударів балістичними або крилатими ракетами може завдати значної та, ймовірно, довгострокової шкоди енергетичній та іншій інфраструктурі, що лише підкреслює потребу Києва в ефективній «парасольці» ППО. Експерти підкреслюють, яка значна кількість російських ракет нині пробиває українську ППО:

 

  • у ніч проти 22 березня — Україні не вдалося перехопити 15 балістичних ракет і 7 з 44 крилатих ракет (саме тоді було пошкоджено ДніпроГЕС);
  • у ніч проти 29 березня — українську ППО пробили три з семи балістичних ракет і 8 з 30 крилатих, було пошкоджено ГЕС і ТЕС у центрі та на заході України;
  • у ніч проти 11 квітня — удару завдали усі 18 балістичних ракет і 6 з 24 крилатих, які запустили війська РФ (зокрема п’ять ракет повністю знищили Трипільську ТЕС у Київській області, також було завдано шкоди енергетичним об'єктам Запорізької та Львівської областей).
 
 
 

Стрічка новин