— Якщо почнеться конфлікт Китаю з військовим союзником США, наприклад, Японією, то ми опинимося на межі Третьої світової війни, — вважає американський мільярдер Джордж Сорос, 84 роки.
Цю думку він озвучив на Бреттон-Вудській фінансовій конференції Світового банку 19 травня. Щоб уникнути такого сценарію, потрібно піти на поступки Китаю, вважає Сорос, і додати китайський юань до валютного кошика Міжнародного валютного фонду. Тобто до списку резервних валют, що вільно використовуються в зовнішньоторговельних операціях. Нині до нього належать: долар США, євро, японська ієна та британський фунт стерлінгів. Якщо додасться юань, то він стане конкурентом долара. Однак створить "необхідний зв'язок" між США і КНР.
— Без цього, — каже Сорос, — є небезпека, що Китай створить з Росією військово-політичний союз, і Третя світова війна стане реальною. Тому варто спробувати.
— Два роки тому жоден міжнародний експерт на цій планеті не міг спрогнозувати таку нахабну анексію Криму. Росія остаточно зруйнувала крихкий баланс міжнародної безпеки. Тому тепер у міжнародних відносинах можливий будь-який радикальний сценарій. Зокрема, й імовірність Третьої світової війни, — каже експерт з міжнародної політики 32-річний Сергій Солодкий. — Ліберально налаштовані експерти стверджують, що економічна взаємозалежність між ключовими країнами в сучасному світі мінімізує ризики воєнного конфлікту. Та останнім часом стало зрозуміло, що ця думка не виправдана. Яскравий приклад — агресія Росії проти України. Здавалося, Росія не мала б виявляти агресії щодо свого важливого економічного партнера. Та правило не спрацювало.
Москва любить хизуватися співпрацею з Пекіном і лякати нею Вашингтон. Китай усвідомлює, що його використовують у російській грі. Частково його це влаштовує. Пекін веде перемовини з позицій сильнішого. Росія для нього — не рівний партнер. Довіри між Москвою та Пекіном немає. Російські еліти недооцінюють ризиків. І це в неофіційних розмовах визнають російські дипломати.
Сорос в якомусь сенсі правий, коли говорить про тіснішу співпрацю між США та Китаєм. Хоч його рецептура викликає різне ставлення. Якщо справді буде ризик виникнення війни, то ніякий юань у валютному кошику МВФ ситуацію не врятує. Потрібно шукати інші інструменти. Практика показує, що "право сильного" в XXI столітті має визначальну роль. Тому спершу треба заповнювати дірки в міжнародному праві, виробляти механізми покарання сторін, що провокують конфлікти у світі. Путін же нині діє в умовах тотальної безкарності. Відчуває слабкість Заходу. Тим часом, весь світ думає, що ж такого можна запропонувати Путіну. А треба починати з іншого — провести новий Нюрнберзький процес — покарати всіх, хто спровокував нинішню агресію проти України. Доки цього не зроблять — світового порядку не буде.
Автор: Романія ГОРБАЧ