Чого варто чекати від реалізації нової Концепції розвитку освіти в найближчі десять років?
Днями Міністерство освіти і науки оприлюднило документ, ухвалення якого визначить ключові питання для української освіти в цілому на найближчі десять років.
Концепція розвитку освіти України на період 2015 – 2025 років буде затверджена після публічного обговорення. Проте й на етапі обговорення зрозуміло, як “мете нова мітла” в особі нового керівництва Міносвіти і відповідно які реформи воно має намір просувати. Крім того, більша частина нововведень повинна бути впроваджена в найближчі два роки.
Після ретельного вивчення документа ми виокремили найцікавіші новації, які здатні змінити українську освіту вже у найближчому майбутньому.
Дошкільна освіта
Як стверджують автори стратегічного документа МОН, дошкільну освіту чекає серйозна модернізація. Будуть впроваджені як централізовані форми навчання дітей від народження до шести років (в умовах навчального закладу), так і домашнє виховання. Щоправда, його доведеться забезпечити відповідною нормативно-правовою базою.
Уже з 2017 року в Україні повинні офіційно з’явитися дошкільні заклади сімейного типу (в тому числі й у житлових приміщеннях), а також корпоративні або відомчі дитячі садки. А вже існуючі центри розвитку дітей, робота яких досі не ліцензована, просто легалізують.
Проте не варто сподіватися, що, віддавши дитину до садочка, можна буде забути про її існування: держава посилить роботу із самими сім’ями, з’являться домашні візити з метою з’ясування дитячих потреб у навчанні. А ось дітям із особливими потребами у Міносвіти пропонують створити систему раннього втручання з подальшим наданням інтегрованих послуг в умовах інклюзивної освіти.
Освітні програми для найменших стануть гнучкішими: збільшиться їх варіативність, а остаточний вибір програм чиновники від освіти хочуть нарешті покласти на самі дитсадки і батьків.
Середня освіта
Для школярів у профільного відомства погана новина – за партами їм доведеться провести вже 12 років.
Як кажуть розробники концепції, це відповідає європейським стандартам, як і тривалість навчального року. Щоправда, в самій концепції не уточнено, на стандарти яких саме європейських країн посилаються чиновники від освіти, адже в різних державах навчання має різну тривалість. Уже в 2017 році на старшу школу чекає перехід на профільне навчання, з 2018 року буде запроваджена обов’язкова національна багаторівнева сертифікація випускників старшої школи та установ професійної освіти з іноземних мов і комп’ютерних компетенцій.
Загалом значення ЗНО тільки посилюватиметься: проходитимуть його не лише одинадцятикласники, а й школярі після закінчення молодшої та середньої школи. Зовнішнє незалежне оцінювання “дістане” навіть студентів: в МОН передбачають “активізацію досліджень у галузі тестології, психометрії, педагогічних вимірювань з метою розвитку технологій зовнішнього незалежного оцінювання для забезпечення його стабільно високої якості”.