1 листопада частково набуває чинності угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом.
При цьому частина положень, що стосуються створення зони вільної торгівлі, не діятиме як мінімум до кінця 2015 року.
Київ відклав реалізацію цих положень під тиском Москви, яка заявляла, що її ринок можуть затопити дешеві європейські товари, які будуть поставляти через Україну.
Суть угоди про асоціацію полягає в поступовій лібералізації торговельних відносин, в результаті якої Брюссель надає вільний доступ українських товарів на європейський ринок.
ЄС також забезпечує Україну технічною та матеріальною підтримкою для того, щоб Київ зміг адаптуватися до європейського економічного законодавства.
У відповідь ЄС вимагає, щоб країна, яка укладає з ним подібну угоду, підтримувала певні стандарти в галузі прав людини і демократії, вела боротьбу з корупцією, зміцнювала верховенство права і проводила реформи в економіці.
21 березня у Брюсселі прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав політичну частину угоди.
27 червня новообраний президент Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію у повному обсязі, включно із торговельною частиною.
16 вересня Верховна Рада і Європейський парламент синхронно ратифікували угоду між ЄС і Україною.
Відкладення імплементації угоди у частині про зону вільної торгівлі до початку 2016 року викликало скепсис у експертів.