Результати парламентських виборів в Україні та інших пострадянських країнах значною мірою залежать від того, як проголосують пенсіонери, оскільки вони становлять близько половини виборців, що приходять на дільниці, і водночас є найбільш активними і дисциплінованими.
Пенсіонери є так званим "ефективним електоратом" в усіх країнах, де спостерігається старіння населення, у тому числі у Європі.
Проте пенсіонери-виборці в Україні та інших країнах пострадянського простору є найменш соціально захищеними, а тому їхнє невдоволення діями влади є більшим, ніж в інших державах, а значить і більше позначається на результатах виборів.
Керівник Економічної експертної групи при уряді Росії Овсій Гурвич каже, що "електорально сила пенсіонерів поступово зростатиме".
"Вже зараз у Росії в так званому ефективному електораті серед тих, хто реально голосує, за нашими оцінками, понад 40% - це пенсіонери. Через 10 років це буде переважна більшість, понад 50%. Тому легко зрозуміти, до яких наслідків на виборах може призвести погіршення становища цих людей у порівнянні з іншими групами населення", - сказав Овсій Гурвич під час відеомосту із Києвом, що був присвячений пенсійній реформі в країнах колишнього СРСР.
Такі оцінки відомого російського економіста частково пояснюють, чому перед виборами в Україні уряди вдаються до підвищення пенсій та соціальної допомоги найменш захищеним.
Голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко каже, що в Україні пенсіонери також становлять більшу частину виборців, якщо брати до уваги так званий "ефективний електорат", тобто тих, хто приходить на виборчі дільниці.
Цей показник, за словами політолога, коливається між 37% та 47%.
"Це проблема всіх старіючих націй. Пенсіонери і консерватори визначають наслідки виборів, а молодь і радикали – визначають наслідки революцій", - сказав Кость Бондаренко в інтерв'ю ВВС Україна.
"Інфляція" віку
Якщо у питанні виборів Україна має багато спільного із країнами пострадянського простору, то що стосується пенсійної реформи і збільшення пенсійного віку, то тут вона випередила Росію та деякі інші колишні союзні республіки.
Пенсійний вік збільшили, особливо після фінансової кризи 2008-2009 років, чи збираються це зробити у багатьох країнах Європи, і серед цих країн опинилася Україна.
Проте експерти інших пострадянських країн вважають, що достатніх соціально-економічних передумов для цього не було.
"Рівнятися на Європу немає ніякого сенсу, оскільки до того, як там підвищили пенсійний вік, була створена відповідна система соціального захисту і медичного обслуговування. Я сумніваюся, що аргументи з посиланнями на Європу можна використовувати для країн пострадянського простору, бо всім нам ще довго йти до тих стандартів", - сказав під час відеомосту депутат казахського парламенту (мажилісу) Аманжан Жамалов.
Політик каже, що у Європі спостерігається "інфляція" віку, бо там через нормальні умови життя збільшується працездатний вік, пізніше одружуються, внаслідок чого скорочується народжуваність.
"Корінь демографічної кризи в пострадянських країнах зовсім інший – це страх за своє майбутнє і як наслідок – падіння народжуваності, це менша тривалість життя через гірше здоров'я і соціальні проблеми", - каже Аманжан Жамалов.
Підвищити пенсійний вік виявилося найлегше
Представник Інституту економіки, фінансів і статистики міністерства економіки Молдови Анатолій Рожко вважає, що через вказані проблеми скорочення пенсійного бюджету шляхом підвищення пенсійного віку може мати лише тимчасовий ефект, у чому вже переконалася Молдова.
Ця країна підвищувала пенсійний вік, починаючи із 1999 року.
"Досвід Молдови демонструє, що ефект - короткотерміновий. Коли підвищувався пенсійний вік у 1999, 2001, 2002 роках, відповідно, зменшувалася кількість пенсіонерів і пенсійна система стала більш-менш збалансованою. Але після 2003 року, коли пенсійний вік заморозили, ситуація повернулася до того ж стану, що під час запровадження більшого пенсійного віку для чоловіків і жінок. Бо підвищити пенсійний вік легше і швидше, ніж розв'язувати проблеми ринку праці, підвищення стандартів соціальних стандартів, подолання безробіття", - сказав Анатолій Рожко.
Україна підбиває лише перші підсумки підвищення пенсійного віку. Як сказала провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко, переважна більшість жінок не пішла на пенсію у 55 років, хоча уряд дозволяв це зробити усім бажаючим.
Лідія Ткаченко твердить, що в Україні спостерігається тенденція до зростання тривалості життя, передусім через зменшення смертності через зовнішні фактори, а також інфекційні хвороби.
Світлана Дорош