Мільйон – під ніж люстрації: кого зачепить?

Мільйон – під ніж люстрації: кого зачепить?

Один мільйон посадовців потраплять під дію закону про очищення влади. Про це заявив премʼєр-міністр України Арсеній Яценюк. Згідно з документом, люструватимуть зокрема осіб, причетних до найвищої державної влади у період президентства Віктора Януковича, зокрема й тих, хто причетний до порушення прав людини у період Євромайдану. Крім того, у майбутньому перевірку проходитимуть претенденти на всі ключові посади у державі й органах місцевого самоврядування. Експерти водночас вказують, що одним із ключових пунктів у цьому законі є створення комісій, які перевірятимуть посадовців.

Закон про очищення влади, ухвалений у вівторок під запалені біля Верховної Ради шини, ще має підписати президент. Петро Порошенко, однак, уже виступив із підтримкою проголосованого документа, назвавши його ухвалення «доленосним рішенням».

Під перевірку, згідно з законом, потрапляють всі найвищі державні посадовці, держслужбовці і службовці органів місцевого самоврядування (за винятком виборних посад). Відповідно до положень документа, гарантована люстрація поширюється на осіб, які обіймали найвищі посади в органах виконавчої і судової влади за президентства Віктора Януковича, а також ті, хто був членом Компартії за часів СРСР.

Люструватимуть і осіб, причетних до порушень прав людини під час Євромайдану. «Всі високопосадовці, включно з адміністрацією президента, з Кабінетом міністрів, з Радою нацбезпеки, з керівниками правоохоронних структур всіх без виключення, у Києві – до рівня районів, вони мають залишити державні органи влади, якщо під час Майдану вони сиділи на керівних посадах, дивилися, як арештовують студентів, розстрілюють людей, і не написали заяву на звільнення», – зазначив один із ініціаторів закону, голови Люстраційного комітету Єгор Соболєв.

Закон треба було ухвалити ще на початку 90-х – Петренко

За законом, перевірку організовуватимуть керівники відомств, де працює субʼєкт цієї перевірки. Премʼєр Арсеній Яценюк уже доручив створити комісії з люстрації у кожному міністерстві. Крім того, закон про очищення влади передбачає формування Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції.

Глава відомства Павло Петренко вже заявив, що готовий сприяти якнайшвидшому формуванню цієї ради. «Її робота (громадської ради – ред.) повинна бути максимально прозора і системна, щоб не допустити бюрократії і затягування у наших державних органах питання люстрації, – зазначив Петренко. – Країна багато чого втратила протягом 23 років, тому що не зробила такого кроку й не ухвалила закон ще на початку дев'яностих».

Контролювати процес люстрації буде Нацагентство з питань держслужби, а саме – спеціально сформовані комісії. Водночас, за словами експерта Центру політико-правових реформ Ярини Журби, формування таких комісій законодавчо ще не прописано. «Спочатку мають бути ухвалені підзаконні акти, які визначають, як формуються ці комісії, бо в законі навіть немає кількості членів цих комісій. Далі має бути сам процес налагодження роботи цих комісій», – каже Ярина Журба.

«Ми ще не маємо повної правової рамки для проведення люстрації, необхідні подальші кроки», – додає експерт.

Треба дивитися на резюме, а не продавати посади – Попов

Керівник аналітичного центру «Політика» Ігор Попов називає ухвалений закон «профанацією». За словами експерта, для того, щоб у державних органах працювали професіонали з бездоганною репутацією, треба не люструвати, а проводити грамотну кадрову політику.

«Треба просто реально дивитися на резюме, а не призначати за політичними квотами, телефонними дзвінками чи продавати посади. Треба призначати тих людей, яким довіряє суспільство», – вважає експерт.

Премʼєр-міністр Арсеній Яценюк порахував, що під дію закону про очищення влади потрапить близько мільйона осіб. Хто замінить цих людей у разі, якщо їх таки звільнять, глава уряду не уточнив. Це запитання стосується зокрема й правоохоронців, адже вони – серед тих, на кого поширюється дія закону. Раніше, обговорюючи, наприклад, тему оновлення правоохоронних органів на звільнених від бойовиків територіях Донбасу, і правозахисники, й урядовці визнавали, що такої кількості нових кадрів держава наразі не має.

Олена Ремовська
RemovskaO@rferl.org 

1325
18.09.2014
 
 
 

Стрічка новин