27 серпня має бути оприлюднений президентський указ про розпуск парламенту. Про відповідне рішення Петро Порошенко заявив напередодні. Після оголошення указу про розпуск парламенту в Україні одразу стартують дострокові вибори до Верховної Ради. На передвиборчу кампанію накладуть відбиток воєнні дії, що тривають на Донбасі. Тож, до виборчих списків потраплять люди у формі і з нагородами, а виборці стануть патріотичнішими, хоча навряд чи раціональнішими.
Дострокові парламентські вибори мають відбутися 26 жовтня за старим виборчим законодавством. Тобто половину депутатів обиратимуть за партійними списками, а половину – в мажоритарних округах. Аби потрапити до парламенту, партіям треба буде здолати 5-відсотковий бар’єр.
Зараз у середньостатистичного українського виборця помітно зросли патріотичні почуття. Відтак політики та політтехнологи спробують зіграти на зростанні патріотизму, а з іншого боку – на прагненні до миру. Старі агітаційні тренди, зокрема, про стабільність або про мовне питання втратять актуальність. Утім, не зважаючи на війну, виборці все одно робитимуть радше емоційний, ніж раціональний вибір.
«Вибір людей все одно буде за принципом: подобається – не подобається. Все одно розум буде на другому місці, а емоції – на першому», – вважає соціальний психолог Олег Покальчук.
Людина в камуфляжі замість міцного господарника
До того ж, виборча кампанія буде короткою, а це заохочуватиме політиків та їхніх агітаторів будувати свою передвиборчу кампанію на популізмі. За словами політичного експерта Євгена Магди, «усі будуть хизуватися власним патріотизмом і прагненням до миру, але під цим буде дуже мало конкретики».
Тепер виборці навряд чи голосуватимуть за кандидатів із амплуа міцних господарників, а натомість віддаватимуть перевагу людям у формі. Відтак значна частина партій неодмінно спробують прикрасити свій список людьми у формі.
Факт наявності у виборчих списках людей у камуфляжі і з нагородами – він у мене сумнівів не викликає
Євген Магда
«Чи це будуть справжні герої чи несправжні – це вже треба буде радше виборцям вирішувати. Але факт наявності у виборчих списках людей у камуфляжі і з нагородами – він у мене сумнівів не викликає», – наголошує Євген Магда.
Щоправда, ті, хто зараз справді воюють, навряд чи масово підуть до виборчих списків чи на округи, адже для них на першому місці – війна, а не політика.
«Якщо ці люди дійсно гідні і достойні – то ще не факт, що вони погодяться йти на вибори. Бо в них є почуття честі, і я сподіваюся, що воно вбереже їх від спокус політичного характеру», – припускає Олег Покальчук.
Кандидати на тлі нових «політичних шпалер»
Політолог Володимир Фесенко також вважає, що поки триває війна, люди зі зброєю воюватимуть, а не займатимуться політикою. За його словами, «радше їх будуть використовувати на виборах, ніж самі вони стануть чинником виборчої кампанії». А натомість саме політики намагатимуться показати себе на війні. Фото та відео зображення війни стануть свого роду тлом кампанії, які, за словами Олега Покальчука, стануть «свого роду політичними шпалерами».
Ще однією особливістю виборчої кампанії стане те, що здебільшого не голосуватимуть виборці з Криму та меншою мірою – з Донбасу. За оцінками експертів, у парламенті вірогідно бракуватиме 20-30 мажоритарників із цих регіонів. Однак завдяки цьому парламент стане менш проросійським і більш однорідним.
Дмитро Шурхало