Боротьба за владу в Україні триває. І вона ще довго триватиме, перш ніж ми прокинемося у тій іншій країні, про яку мріяли.
Усі ми хочемо, щоб "завтра" не було таким як "вчора", щоб нам не було соромно за те, що ми втратили чергову можливість, за яку було заплачено занадто високу ціну – людські життя.
Утім, все ще можна виправити, давши гідну відсіч окупантам. Всім окупантам.
На жаль, сьогодні ми маємо справу не лише з російськими загарбниками.
Ще в нашій державі є і "внутрішній окупант" – це та сама прогнила система державницького апарату із "бракованими гвинтиками" і "хронічними хворобами", із "слугами народу", які живуть краще свого "господаря" – народу, про яку ми так часто говоримо, наводячи безліч аналогій і прикладів.
Так чи допоможе нам люстрація?
Цей процес ще й не почався, але люди вже починають задумуватися: "що це буде?".
І тут можливі два варіанти: або це буде "жертвопринесення без жертв", чи чергова "розправа з неугодними" без будь-якого ефекту для держави, тобто фактично "узаконене політичне переслідування".
Люди вимагають і очікують зміни системи, а не зміни лише облич у цій владі. Це і було вимогою учасників Майдану.
Насправді ж Верховна Рада має прийняти закон з чіткими правилами, зі зрозумілою для кожного моделлю перевірки і "відбору насіння від лушпиння", яким не зможе маніпулювати сама влада.
І це є досить нестандартно для нас, оскільки влада сама має запустити невідворотний механізм свого "очищення" через люстрацію. Але влада після Майдану зрозуміла, що іншого шляху не існує, інший шлях спровокує наступний Майдан.
Зараз уже є певні напрацювання, які можуть лягти в основу створення ефективного механізму перевірки чиновників "на якість", як діючих, так і тих, хто мріє посісти їх крісло.
По-перше, люстрація повинна бути ефективною. Не можна зосереджуватися тільки на окремих персонажах, які під час своїх каденцій наробили найбільше галасу та привернули увагу до своїх персон. Люстрація не має носити індивідуальний характер.
Перевірка повинна відбуватися як відносно діючих посадовців, так і відносно осіб, які претендують на чиновницьку посаду.
Що ж до конкретних суб’єктів перевірки, то перевірити потрібно всіх, хто має хоч якийсь вплив на прийняття рішень у державі: від президента, прем'єр-міністра, голови Верховної Ради, керівників центральних органів влади до керівника органу місцевої влади, державного підприємства.
Таку перевірку мають пройти: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, військові начальницького складу Збройних Сил України, судді Конституційного Суду, інші професійні судді, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, прокуратури, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, посадових та службові особи інших державних органів, місцевих органів влади.
Ефективність люстрації має забезпечуватись обов’язковим її проведенням щодо осіб середньої ланки державного управління, про яку ніхто ніколи не згадує: заступники керівників органів влади, керівники структурних підрозділів органів влади.
Це та ланка, яка непомітно для суспільства, "тримаючись за місце", "погоджувала", "погоджувалась", "сумлінно виконувала", "змовчувала", виконуючи вказівки свого керівництва.
На цих "виконавцях" лежить не менша провина за стан розрухи держави, в якому вона знаходиться сьогодні.
Слід перевірити й керівників державних та комунальних підприємств, їх дочірніх підприємств, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить до державної або комунальної форми власності.
По-друге, всі керівники перелічених державних відомств та інші високопосадовці, які займали посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 мають бути звільнені.
Така перевірка та подальше звільнення має стосуватися і тих правоохоронців, хто давав та виконував злочинні накази щодо кримінального переслідування учасників масових акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, здійснювали процесуальне керівництво, вносили подання, погодження, підтримували клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримували державне обвинувачення у суді щодо учасників масових акцій протесту.
По-третє, перевірка має стати умовою перебування на посаді, пов’язаній з виконанням функцій держави. Тож перевірки можуть проводитися за письмовою згодою суб’єкта перевірки.
І у разі відмови від надання згоди на перевірку, перевірка стосовно особи не проводитиметься, а питання щодо її призначення на посаду або продовження перебування на посаді розглядатися не будуть: такій особі або відмовляють у призначенні, або її звільняють.
По-четверте, осіб, які не пройдуть перевірку, треба буде негайно звільнити із займаної посади з позбавленням права займати будь-які державні посади протягом певного часу, достатнього "для вироблення імунітету" у влади на таких посадовців, наприклад, 5 років з моменту звільнення.
По-п'яте, має бути створено механізм всебічної участі громадськості у перевірці посадовців та контролю за її здійсненням.
Об'єднанням громадян, їх членам або уповноваженим представникам слід надати право запитувати та одержувати від органів влади інформацію про їхню діяльність щодо проведення перевірки.
Інакше, не може і бути. Процес повинен бути відкритим для громадськості, контролюватися нею якомога жорсткіше.
Загалом, в України є шанс провести масштабну кампанію "очищення" влади, зміни механізму державного управління, щоб жертви Майдану не були марними, щоб не були марними сподівання українського народу, щоб не була спаплюжена пам'ять Революції гідності.
Єдине, що ми ніяким чином не можемо допустити, щоб сьогоднішня "люстрація" стала в один ряд з вчорашнім "покращенням".
Український народ заслуговує на найкращих "слуг народу", тих, хто готовий реалізувати вказівки, бажання, сподівання людей, а не діяти всупереч їх інтересам.
"Слуги народу", які крали, спустошуючи бюджет, які постійно вимагали "доплати" до зарплати у формі хабарів, розстрілювали свій народ, були співучасниками вбивств і переслідувань, не можуть далі залишатись при владі!
Юрій Дерев’янко, народний депутат України