Під час планових відключень світла українці скаржаться на те, що мобільний зв’язок або працює дуже погано або взагалі відсутній, хоча ще в листопаді 2022 року РНБО зобов’язав мобільних операторів забезпечити роботу ключових станцій в умовах щонайменш тридобових блекаутів.
За твердженням операторів, в автономність обладнання було вкладено сотні мільйонів гривень. На тисячах технічних майданчиків замінили батареї та встановили генератори. Але після того, як графіки відключень відновились у травні разом зі світлом почав пропадати й зв’язок.
Оператори та експерти пояснили як намагались розв'язати цю проблему та чому це все одно стало нездійсненним.
Повна автономність мобільних мереж неможлива
Мобільні оператори почали готуватися до роботи в умовах відключень електроенергії ще під час перших масованих атак на українську енергосистему взимку 2022/2023. Вже тоді три вони встановлювали замість свинцево-кислотних батарей літій-полімерні або літій-залізо-фосфатні, які дозволяли продовжити час автономної роботи базових станцій.
Ця робота продовжилась і після нової серії атак на енергетичну інфраструктуру у березні 2024 року. Але, за словами експертів та учасників ринку, забезпечити автономність всіх базових станцій неможливо.
“Постанова каже про забезпечення трьох діб автономності для критично важливих об’єктів. Для нас таких об’єктів 2 тисячі. Це ті від яких залежить функціонування загальнодержавної інфраструктури. Це не всі базові станції. Всі базові станції забезпечити технічно неможливо”, — розповіли у “Київстарі”.
Експерт ринку телекомунікацій Роман Хіміч пояснив, що зараз в Україні загалом 30-35 тисяч технічних майданчиків, на кожному з яких можуть бути розміщені базові станції кількох операторів. З них оператори визначили приблизно третину, які є для них ключовими та обладнали їх генераторами. На решті замінили акумулятори зі свинцево-кислотних на літієві. Попри те, що нові акумулятори більш місткі, вони розряджаються набагато швидше ніж заряджаються. Тож під час багатогодинних відключень станції, що оснащені лише акумуляторами, перестають працювати.
В “Vodafone Україна” розповідають, що робота мобільної мережі під час блекаутів залежить від загального навантаження. У деяких провайдерів користувачі можуть користуватись домашнім інтернетом навіть під час тривалих відключень світла. Проте не всі провайдери фіксованого доступу до інтернету можуть це забезпечити. Тож під час відключення світла абоненти мігрують у мобільні мережі.
В компанії зауважили, що внаслідок лавиноподібного зростання навантаження в кожного користувача падає швидкість, а акумуляторні батареї на базових станціях розряджаються швидше. Навіть якщо 80% базових станцій в ефірі, під час відключення електроенергії вони перевантажуються й абоненти відчувають це, як погіршення звичної якості зв'язку, адже продовжувати, приміром, дивитись відео не виходить
За словами Хіміча обладнати усі базові станції мобільного зв’язку генераторами неможливо, оскільки це створює для операторів цілу низку проблем.
Поставити поруч з генератором бак, щоб залити палива на місяць роботи неможливо, оскільки багато базових станцій знаходяться в житлових будинках, а тримати кількасот літрів пального в будинку заборонено та небезпечно. Тож оператори не хочуть сплачувати великі штрафи. До того ж одна з проблем — крадіжки на технічних майданчиках.
"Генератори крадуть. У 2022 році з техмайданчиків їх вкрали кілька десятків. Тож оператори відмовилися від цього, бо неможливо там розмістити там охорону чи захистити обладнання технічними засобами."
До того ж експерт зауважує, що обслуговування великої кількості генераторів створило б значну логістичну проблему. Оскільки кожен з генераторів потребував би персоналу для обслуговування: заміни мастила, та дозаправлення. Частину генераторів так обслуговують мобільні бригади операторів на авто, але забезпечити так роботу більш як 30 тисяч генераторів — надважка задача.