Академік Національної академії наук України, екс-міністр економіки Богдан Данилишин вважає, що в Україні через вкрай незадовільне фінансування руйнуються основи функціонування науки.
Член профкому Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича Олександр Толочин, заступник голови профспілки працівників НАНУ Віктор Столяров, голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков, академік, директор інституту загальної енергетики Михайло Кулик і член ЦК профспілки працівників НАНУ, голова профкому Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАНУ Андрій Беспалий під час прес-конференції в УНІАН.
«Держава втрачає пріоритетний напрям розвитку науки, без якої про будь-яку стратегію модернізації не може бути й мови. В Україні залишається критично низьким рівень підтримки науки, що відображається на загальному рівні науково-технологічної безпеки. Можна констатувати не просто брак коштів для забезпечення науково-технологічного розвитку виробничого потенціалу економіки України, а руйнування фінансових основ функціонування наукового сектору, що все помітніше призводить до посилення технологічної залежності національного господарства”, - підкреслив академік. Б.Данилишин звертає увагу, що в Україні витрачається на наукові дослідження в 2,5-5 разів менше, ніж у провідних країнах світу.
Для останніх років характерне зростання питомої ваги фундаментальних досліджень у розподілі за видами наукових робіт, проте їх частка (в Україні – УНІАН) не перевищує 0,2% ВВП, тоді як навіть у пострадянських країнах витрати на фундаментальні дослідження становлять 0,5-0,6% ВВП. Фактично частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні, в 2,5-5 разів менша, ніж у провідних країнах світу. Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного науковця в Україні майже втричі менші, ніж у Росії, у 18 разів – ніж у Бразилії, в 34 – ніж у Південній Кореї і більш як у 70 разів менші – ніж у США”, - пише академік.
Кабмін і АП Б.Данилишин також зазначає, що українські вчені не мають сучасної матеріально-технічної бази для розвитку науки. “Парк наукових приладів та устаткування в науково-дослідних організаціях і лабораторіях непомірно застарів: 60% з тих, що експлуатується в НАН України, функціонують від 15 до 25 років, в той час як у розвинених країнах світу термін експлуатації такого обладнання не перевищує 5-7 років. Для максимально ефективного використання інтелекту дослідника відсутність сучасної прогресивної матеріально-технічної бази є чи не головною перешкодою щодо позитивної результативності завершення його наукових пошуків. Частка основних засобів наукових організацій в загальному обсязі основних засобів підприємств та організацій України становила 0,9%, у тому числі машин та обладнання – 1,3%. Ступінь зношеності основних засобів у науковій сфері становив близько 45%”, - зазначив Б.Данилишин. Він вважає, що влада та міжнародні наукові організації мають посилити контроль за розвитком науки в Україні.
“Я, як академік НАН України, звертаюсь до теперішньої влади та міжнародних наукових організацій взяти під особистий контроль розвиток та фінансування пріоритетних напрямів наукових досліджень в Україні, тому що подальше зволікання може мати незворотний катастрофічний характер”, - підкреслив Б.Данилишин.
Як повідомляв УНІАН, профспілка науковців Національної академії наук України 10 жовтня пікетуватиме Кабінет міністрів України, Адміністрацію Президента та обласні державні організації у регіональних наукових центрах з вимогою збільшення фінансування наукової сфери.