Від проблем з пальним у нас в країні ніхто не застрахований. Так, великі і солідні заправки контролюють якість палива. Але на неперевірених АЗС шанси залити в бак відверту бодягу завжди є. Тому автовласнику корисно вміти самому визначати якість пального.
Ознаки «лівака»
Найголовніша ознака — вартість палива. Якщо в яких-небудь бутиках і супермаркетах низькі ціни викликають ажіотаж, то занадто дешевe паливо повинно викликати тільки підозру і недовіру. Принцип «дешево і якісно» у сфері нафтопереробки не діє. Принаймні, в Україні.
Так що якщо в дорозі виявилася АЗС з малознайомою назвою і низькими цінами на бензин або солярку, краще проїхати до наступної заправки. Спокуса велика, але ремонт обійдеться набагато дорожче зекономлених гривень.
«Свіжість» палива можна визначити і за запахом. Адже «горючка» виливає специфічний аромат, який важко сплутати з чимось іншим.
Якщо виробник або «умільці на місцях» перестаралися з різними присадками або маслами, паливо буде пахнути по-іншому. Зазвичай чітко уловлюються палена гума та побутова хімія. А сам аромат стає більш різким.
Ну, і найпоказовіша ознака — це, звичайно, поведінка мотора. Якщо після заправки він почав травмити або зовсім глухнути, а «апетит» залізного коня значно зріс — значить, паливо погане.
Правда, є нюанс. Потрібно бути на сто відсотків упевненим у справності авто. Раптом це не бензин «палений», а засмічений бензонасос, котушки або свічки запалювання. Якщо ж технічна сторона автомобіля в нормі, заправку потрібно терміново міняти.
Домашні досліди
Щоб переконатися, що паливо не відповідає потрібному рівню, можна провести ряд експериментів в будинку. Всі ці тести старі як світ, але актуальності не втратили. Наприклад, щоб виявити надмірну кількість присадок і хімічних добавок, потрібно лише звичайний білий аркуш паперу.
На нього потрібно капнути бензин і почекати, коли він випарується. Якщо ніяких слідів не залишилося — значить, паливо доброї якості. А якщо з’явилися різнобарвні плями — це вірний показник наявності шкідливих домішок. Крім того, може «проявиться» і жирна пляма, що свідчить про присутність у паливі великої кількості різних масел.
Взагалі, щоб з’ясувати наявність «маслянистості», потрібно використовувати звичайне скло, бажано випуклої форми. На нього потрібно капнути бензином і підпалити. Якісне паливо згорить, не залишаючи практично ніяких слідів, хіба що залишаться білі кола. Але якщо з’явилися коричневі або жовті — смол в паливі набагато більше норми.
На жаль, бензин і раніше розбавляють звичайною водою. Визначити її присутність у паливі можна за допомогою всім відомої «марганцівки».
В паливі без домішок «марганцівка» просто не розчиняється, а залишається у вигляді кристаликів. Колір пального при цьому не змінюється.
Але якщо в бензині є вода, марганцівка негайно цим «скористується» — розчиниться, а заодно і підфарбує паливо фіолетовим кольором.
Можна, однак, і не заморочуватися такими дослідами. Адже найпростіший тест — капнути бензин собі на палець або долоню. Всім відомо, що «горючку» можна використовувати як і розчинника, і знежирювачах. Тому «правильний» бензин висушить і стягне шкіру. Ще краще попередньо забруднити руку в грязі або маслі. Якщо забруднення легко прибираються паливом — значить, воно якісне.
Кому поскаржитися?
Держспоживінспекція перевіряє заправки один раз на три роки. Але якщо скарг багато, держорган може заглянути з перевіркою позачергово. Тому, якщо «пощастило» нарватися на неякісне паливо, є сенс туди звернутися.
Проблема лише в тому, що співробітники Держспоживінспекції повинні сповістити АЗС про свої «візити з пробірками» за три дні. Так що на заправці, швидше за все, вже встигнуть «навести марафет».
Щоб повідомити про погане паливо, потрібно просто зайти на сайт Держспоживінспекції у розділ «звернення громадян». Загалом, давайте будемо не лінуватися, а повідомляти про всі інциденти з «горючкою». Хто знає, раптом це з часом принесе плоди ?!