Головне завдання проекту - не в тому, щоб дати завзятим користувачам Facebook можливість залишатися на зв`язку навіть під час підводних прогулянок, а в тому, щоб поліпшити систему спостереження за морями та запобігання катастроф.
Вчені з Університету Буффало провели успішні випробування підводної мережі Wi-Fi, яка в майбутньому може зробити суттєвий внесок у спостереження за океанами, а також виявлення цунамі і джерел забруднення.
В рамках випробування вчені помістили під воду два датчика з підключенням до маршрутизатора, що знаходиться на поверхні, який забезпечував перетворення звукових хвиль в сигнал Wi-Fi.
Дослідній групі вдалося створити підводну бездротову мережу, яка дозволяє встановити Wi-Fi-з`єднання навіть в океанських глибинах. Як би там не було, головне завдання проекту - не в тому, щоб дати завзятим користувачам Facebook можливість залишатися на зв`язку навіть під час підводних прогулянок, а в тому, щоб поліпшити систему спостереження за морями та запобігання катастроф.
"Підводна бездротова мережа відкриє перед нами безпрецедентні можливості зі збору даних в океанах та їх аналізу в режимі реального часу, - заявив керівник проекту професор Томмазо Мелодиа. - Якщо інформація буде доступна зі смартфона або комп`ютера, особливо коли мова йде про цунамі або інших лихах, це може врятувати життя".
Представлена схема пояснює будову підводної бездротової мережі. Жовтим позначені датчики, які формують комірки за допомогою звукових хвиль. Маршрутизатор (його можна розмістити на кораблі або розташованої на суші антені) отримує цей сигнал і перетворює його в радіохвилі, які потім передаються в стільникову або супутникову мережу. Потім вже можливо звичайне підключення через комп`ютери та мобільні пристрої. Крім того, така система може знайти застосування і на підводних човнах.
Щоб досягти таких результатів, вченим довелося знайти альтернативу радіохвилях, які застосовуються в звичайних мережах Wi-Fi. У своїй роботі вони спиралися на сонари: вони використовували на звукові хвилі, які йдуть між зануреними під воду пристроями. Вони з`єднані з розташованим на поверхні маршрутизатором, який перетворює звукові хвилі в сигнал Wi-Fi, а далі той передається по стільникового або супутникової мережі. Роутери можуть знаходитися як на узбережжі, так і на борту кораблів або на плавучих платформах. Зараз у світі вже існують підводні датчики, які можуть сформувати мережу і забезпечити зв`язок з поверхнею, однак вони використовують в роботі іншу інфраструктуру.
Інновація Університету Буффало полягає в самій архітектурі мережі, яка включає в себе прошарок між традиційними мережами та підводного бездротовою мережею. Таким чином, існуючі і майбутні системи датчиків зможуть забезпечити передачу даних на комп`ютери або мобільні пристрої.
"У підводного інтернету великі перспективи", - вважає Томмазо Мелодіа. Крім запобігання забрудненню і попередження про цунамі йдеться про боротьбу з наркоторговцями, що використовують підводні човни, розвідку нафти і газу та спостереження за деякими видами морських мешканців.