На Донбасі можлива ескалація конфлікту. Бойовики перекинули під Донецьк важку артилерію і, за даними українських військових, готуються до наступу. До п'яти тисяч озброєних бойовиків на танках і бронемашинах за підтримки артилерії скоро намагатимуться захопити шматок землі і кілька населених пунктів, стверджують експерти газети «Сегодня».
Утім, українські військовики готові відбити тактичні атаки бойовиків. За умови адекватного реагування керівництва відбивати наступи локального характеру реально, стверджує газета «День». Загалом же, як зазначає видання, Мінські угоди – це спроба умовити агресора, відтягнути час. Але враховуючи наміри запровадження змін до Конституції, в тому числі з питань децентралізації як однієї з умов Мінських угод, виникає питання – кого зрештою вмовляють? Хто поступається і чим? Узагалі ситуація, коли за умов війни відбувається намагання реформатувати Основний документ держави, говорить або про використання її як димової завіси для реалізації політичних цілей, або про поступки, результатом яких у перспективі може бути удар по самій державності. Журналісти наголошують, що війна мала стимулювати якісні реформування у суспільстві. Натомість активність бойовиків на сході лише підштовхує верхівку влади і зрештою світову спільноту до стимуляції впровадження сумнівних реформ. Двоякість повідомлень із офіційних джерел і фактичних зведень із фронту, декларацій щодо змін до Конституції та безліч інших прикладів демонструють, що триває подвійна гра, за яку в історичній перспективі Україні доведеться сплачувати за подвійним рахунком, наголошує видання.
Нещодавно Верховна Рада зробила перший крок до нових правил місцевих виборів, ухваливши в першому читанні відповідний закон. Часу залишається обмаль, оскільки, як нагадує газета «Україна молода», вибори мають відбутися 25 жовтня, а визначитися з форматом треба до початку виборчої кампанії, яка стартує за 90 днів до цієї дати. Видання наголошує, що депутати написали не надто хороший закон про вибори-2015. Але голосувати та обирати доведеться саме за ним. Утім, газета зауважує, що з такими темпами роботи, які досі демонстрували народні депутати, зовсім не факт, що вони встигнуть ухвалити закон про місцеві вибори до їхнього старту. До кінця поточної сесії народні обранці мають внести у закон усі необхідні правки, що ж стосується змін до Конституції (а всі виборчі новації зачіпають підвалини Основного закону), то їх ухвалюють протягом двох сесій. Але, навіть якщо їх таки ухвалять в перших числах вересня, до проведення виборів лишатиметься місяць чи півтора. За цей час «перебудувати свідомість» доведеться не тільки виборцям, а й членам виборчих комісій і самим учасникам перегонів. Вибори, проведені похапцем, за визначенням не призведуть до якісного «перезавантаження» влади.
Ірина Біла