Радіоточка та готель: 42 роки тому у Черкасах капітально реконструювали центральний ринок

Радіоточка та готель: 42 роки тому у Черкасах капітально реконструювали центральний ринок

У середині квітня 1978-го завершилася капітальна реконструкція Колгоспного ринку. Тривала вона з вересня року попереднього. В результаті були опоряджені вже існуючі торгприміщення, “на увесь базар” увімкнули новий радіовузол, розпочалося будівництво приринкового готелю на Леніна (Небесної Сотні). Але найпомітніша зміна на території Колгоспного – поява 14 залізобетонних секцій, в яких одночасно могли б торгувати півтисячі продавців з повним асортиментом сільськогосподарської продукції. Розповів свою чергову історію краєзнавець Борис Юхно.

 

Слід мабуть сказати, що в ті часи як великі міські торжища, так і звичайні гастрономи, регулярно навідували “перші”. Батьки казали, що зустрічали в магазинах Івана Лутака, Миколу Остапенка, Володимира Сокоренка. Ті ходили без почту, скуповувалися, напевне – щось водночас “примічали”. Вже й не пригадаю, коли востаннє бачив на базарі чи в магазині велике начальство. Але колись випадково ставав свідком, як буденно отоварювалися провізією Володимир Лук’янець, вибачайте – Володимир Олійник, Анатолій Волошин тоді ще в малому “Делікаті”. Але то вже давно. Нинішніх не зустрічав. Демократичність влади далі кабінетів не шириться, не ті часи. Може життю “перших” посеред інших громадян нічого й не загрожує, тим більш що на виходах в люди вони завжди з охороною, але нервам – точно, а кому ж хочеться. Почнуть люди лізти з наболілим, кожен зі своїм, – не скупишся. А хтось ще й виматюкає…

 

Два роки тому Критий ринок від Смілянської відгородили будівельним парканом. І ось звична нам ще з 5 листопада 1971 року місцина змінилася остаточно: він сховався за новою триповерхівкою торгово-офісних приміщень. Замовником будівництва виступило “Обласне об’єднання колгоспних ринків Черкаської обласної спілки споживчих товариств”. От ситуйовина! Колгоспи давно представились, а колгоспні ринки, ще й об’єднані, – нічого так, в тонусі.

 

Та менше з тим, нехай зраствують. Цікава та обставина, що новий критий торговельний комплекс неподалік “Кришки” запланували ще… ранньої весни 1977 року! Спочатку вважав, що якраз там, де в наші дні звели каркас торгцентру. Але один архітектурний авторитет вказав на помилковість такого припущення: Критий ринок вважався окрасою Черкас, то хто б його спеціально ховав за простішим новобудом? Та й вимоги: візуальний простір – само собою, але то естетика. А безпека – це можливість потрапити на об’єкт спецтранспорту тих же пожежних, наприклад. Тож сусід у Критого мав з’явитися праворуч, ближче до перетину Комсомольської з Жовтневою, тепер Смілянської з Благовісною. Аби не було сумнівів – анонс в оригіналі, “Черкаська правда” від 3 березня 1977 року інформує:

 

“У філіалі “Діпроцивільпромбуду” працюють над проектом реконструкції черкаського Центрального ринку. Великі зміни стануться тут. Поряд з існуючим Критим ринком, в композиційному узгодженні з ним, підніметься по вулиці Комсомольській ще одне приміщення – прямокутна будівля сучасної архітектури. На ринку з’являться павільйони нової конструкції відкритої торгівлі. Намічено впорядкувати всю територію, додатково збудувати магазини по продажу промислових товарів. Запроектовано двоярусні стоянки для автомашин. Після реконструкції Центральний колгоспний ринок матиме 1200 торговельних місць. Це приблизно вдвоє більше, ніж тепер”.

 

З теплом реконструкція розпочалася, і про це теж сповістила преса. Але в подальшому щось переінакшилося, тож просторова картинка не змінилася: ані “прямокутної будівлі сучасної архітектури”, ані тим більш – небаченого дива, двоярусного парковки, не з’явилося. Ну тобто як “не змінилася”… Критого ринку толком вже давно не видно, але дотепер він залишався першою капітальною спорудою від вулиці.

 

Може й слід згадати історію його появи, мало що тут статися може. Тим більш, шо гарантійний 40-річний термін експлуатації протермінований ще з 2011-го: про такий строк повідомляла публікація з нагоди відкриття у листопаді 1971-го. Але так, знову з першоджерела, бо оригінали завжди кращі переповідок. Тож “Черкаська правда”, 10 лютого 1963 року.

 

“Критий ринок розміститься в межах вулиць Жовтневої, Гоголя і Комсомольської. Разом з існуючим Колгоспним ринком він утворить єдиний торговельний центр. Головні підходи сюди йтимуть з боку вулиці Комсомольської і будуть оздоблені партерною зеленню, квітниками. Споруда матиме циліндричну форму. В діаметрі цей величезний циліндр з залізобетону і скла досягатиме 51 метра, а у висоту він підніметься на 9,5 метра. Об’єм приміщення – 16 тисяч кубічних метрів. Розраховане воно на 280 торговельних місць. Тут одночасно зможуть знаходитися сотні покупців.

 

Перший поверх відводиться під торгівлю. На другому поверсі розміститься у вигляді балкона кафетерій на 60 місць. У підвальному приміщенні знаходитимцуться холодильні установки для зберігання продуктів. Ліфти і підйомники доставлятимуть ці продукти до місць торгівлі.

 

Проектом передбачено створення максимальних зручностей і для покупців, і для продавців, обслужуючого персоналу. Приміщення буде радіофіковане, забезпечене гарячим і холодним водопостачанням. Проектанти подбали про зразкові санітарно-гігієнічні умови.

 

Будівля буде сучасною за своїми конструктивними елементами. Насамперед, досягається повна збірність. Стіни являтимуть собою засклені залізобетонні каркаси-рами. Перекриття – так зване вантове, зі збірних конструкцій, в яких максимально використано несучу здатність сталевої арматури.

 

Спорудження вестиметься як експериментальне будівництво. Це – перша подібна будівля. Проект її розроблений авторським колективом під керівництвом архітектора Н.Б. Чмутіної в НДІ експериментального проектування Академії будівництва і архітектури УРСР. До речі, за проектом цього ж творчого колективу в Черкасах будуватиметься новий великий готель над Дніпром”.

 

Звісно, йшлося про “Турист” у Ювілейному парку, а не йшлося – про ще один витвір команди Наталії Борисівни, “Тарасову гору” біля Канева. Минулого року побував там: чудова локація для епізодів технотрилера.