Игрушки для взрослых

Кровопролития сотрясают мир, в котором вместе живут люди и кукольные персонажи. Частный детектив Дженни берется за расследование убийств актеров кукольного ТВ-шоу.

 

Интересные факты о фильме "Игрушки для взрослых":

 

- "Игрушки для взрослых" стал первым за 22 года полнометражным фильмом Брайана Хенсона, после киноработы "Остров сокровищ Маппетов" (1996).

 

- Из-за лозунга картины "No Sesame. All Street" обладатели прав на "Улицу Сезам" и "Маппет-шоу" судились с создателями "Игрушек для взрослых". Они посчитали, что фильм порочит репутацию их шоу.

 

- Киноработа сюжетно отсылает к фильму "Кто подставил кролика Роджера" (1988).

 

- Это третья полнометражная работа режиссера Брайана Хенсона после кинолент "Рождественская сказка Маппетов" и "Остров сокровищ Маппетов".

(Не)дитячий детектив

Лялькарство – мистецтво театру ляльок – мабуть, народилось на перших кроках людської цивілізації. Загалом, воно розвивалось у самих різних напрямках – як мистецтво для дітей, в контексті засобу що використовувався церквою, і одночасно – як засіб сатири або «розважальні історії для дорослих»(так, ще в Середні Віки). В Сполучених Штатах широку популярність завоювала телевізійна гумористична лялькова програма для дорослих «Маппет-шоу», яку створив Джим Хенсон, а в 2018 році його син - режисер Брайан Хенсон зняв «лялькову» стрічку «Іграшки для дорослих» (The Happytime Murders), сценарій для якої був створений Тодді Бергером (Кунг-фу Панда, Смурфіки) та Ді Остіном Робертсом.

Отже, міфічний Лос-Анджелес – в ньому живуть разом іграшки та люди – останні все-таки грають основну роль, проте, іноді буває, що лялькові персонажі підкорюють і земних дівчат – а чи харизмою, а чи грошима. Проте…на окраїні міста веде справи приватний детектив Філ Філіпс зі своїм вірним другом – секретаркою Бабблс. Одного разу до його офісу приходить чарівна незнайомка, фатальна жінка – теж лялька – Сандра Вайт, яка натякає, що її переслідує шантажист.

 

Одночасно з‘являється інша, більш серйозна, справа – хтось вбиває учасників телешоу, які ось-ось мають отримати величезний гонорар, і одна з перших жертв – брат Філа – Ларрі. Тому і «льлька-детектив» вимушений об‘єднатись з жінкою-детективом поліції Конні Едвардс, з якою в Філа свої рахунки.

Власне, в стрічці можна відзначити продуманість ряду досить непростих завдань. Наприклад, співіснування двох світів – в них є свої правила, як, наприклад, той факт, що для іграшок наркотики – це специфічні види цукру, які вганяють звичайну людину в діабетичну кому – як приклад «співіснувань», ми знаємо шедеврального «Хто підставив кролика Роджера». Або, наприклад, розіграти як цілісний сценарій, класичний детектив, з притаманними його символами – як рокова жінка чи закохана в шефа секретарка, чи сам шеф, талановитий, проте на узбіччі життя. І – особливо – дизайн ляльок, їх «міміка», поведінка в кадрі – надзвичайні, а операторська робота загалом виглядає цілком на рівні. … Проте, в «Іграшках для дорослих» є і чимало специфічних особливостей.

Основна і головна – це абсолютно доросле кіно, без ніяких «проте». Навіть не тільки в контексті дорослих жартів – загалом вмінням американських сценаристів «сміливі» вирази зводять до майже цнотливого змісту загравань між чоловіком і жінкою – ні, саме в цій стрічці вони дійсно відв‘язні і звучать «по-дорослому». По-друге, якби іграшок замінити «живими» акторами, то, в прямому значенні, деякі сцени були б притаманними жанру XXX-movies. Проте, загалом, автори не пішли жанром еротичного епатажу, і основне навантаження дісталось діалогам.

Гра акторів. Так, творцям вдалось зробити основний акцент на ляльковому світі, проте і «люди» виступають тут з двома рельєфними персонажами. Основна роль дісталась тут Мелісі Маккарті, їй дісталась втілення жінки детектива – автори вирішили в цьому образі не згущувати фарби, і звісно акторці вдалось розкрити роль без особливих проблем. Цікава невеличка, проте досить важлива, роль секретарки Філа – Бабблс – яку зіграла Майя Рудольф. Це традиційний образ вірної супутниці приватного детектива, в якому співіснують почуття дружби і кохання, яке може бути…Інші люди представлені «несерйозно», і мета цього була розкрита вище.

Як висновок. «Іграшки для дорослих» - це комедійний детектив, стрічка 18+ «без варіантів», в якому автори відійшли від «згладжування кутів». Вона сподобається готовим для дуже кіноекранно-гострого (як наприклад анімація «Шалений розковбас») продукту глядача, проте іншим слід врахувати ряд вищезгаданих особливостей, можливо, розглянути його як експеримент.

Недзельницький Андрій