Сьогодні у православних християн свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього або Перший Спас. Свято було встановлене в Константинополі в ІХ столітті спочатку як місцеве, але вже в ХІІ-ХІV ст. відзначалося в усіх православних церквах. На Русі відоме з кінця ХІV століття.
Історія виникнення цього свята у Константинополі була пов'язана, передусім, з тим, що на спекотний серпень припадав пік епідемій. З метою запобігання хворобам і людським смертям, установився благочестивий звичай здійснювати хресну ходу, освячуючи вулиці й дороги Хрестом Господнім - священною реліквією, яку заради цього виносили з царської скарбниці. Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння йому.
Цього дня православна і католицька церква згадує також і сім мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхньої матері Соломії та їхнього вчителя Єлеазара, які в 166 р до н. е. за часів царя Антіоха Єпіфана, були страчені за відмову вклонятися язичницьким богам. Мученицька смерть братів Маккавеїв згодом надихнула Іуду Маккавея на повстання проти жорстокого правителя. Іуда Маккавей переміг Антіоха й очистив Єрусалимський храм від грецьких ідолів.
В народі мученики Маккавеї трансформувалися на Маковія. У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З освячених чорнобривців і васильків робили відвар і купали у ньому хворих дітей. Якщо в дитини було безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку. В народному знахарстві освячене макове зерня було дієвим засобом проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Також маком обсипали корів, що отелилися, аби телятам «не було ніякої порчі». Як бачимо, в українцях досить природньо сполучалися давні повір'я з християнством.
З Маковія починався двотижневий Успенський піст - Спасівка. Цей короткотривалий піст (з 14 по 27 серпня) вважався в народі продовженням Великого посту - начебто святі упросили Бога, щоб він зробив перерву, бо селяни не витримають його. Церква, звісно, присвячує Успінський піст святу Успіння Пресвятої Богородиці, й називає його ще Богородичним. Він і дійсно є строгим і прирівнюється до Великоднього, адже Успіння Богоматері - це Богородичний Великдень.
Свято Маковія є першим осіннім святом, з яким пов'язують закінчення літа. Колись у давнину жінки пекли пісне печиво - «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду й товченого маку робили знамениті «маковики» - смаковиті українські коржики. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас - і дощ, і вітер, і холод, і тепло».