На Черкащині стартував благодійний проект «Діти героїв»

На Черкащині стартував благодійний проект «Діти героїв»

Уже зовсім скоро – Міжнародний День захисту дітей. А ми не зуміли захистити своїх від найстрашнішого – від війни. Від необхідності чекати тата з фронту. Переживати, плакати, обіймати згорьовану матір. А інколи… і не дочекатися.

 

Задля того, щоб морально підтримати наших героїв, які нині воюють на сході України, ветеранів АТО та їхні сім’ї, черкаські фотографи з «Аrt Photo Studiо» долучилися до Всеукраїнського благодійного проекту «Діти героїв». У межах проекту фотографи безкоштовно проводять професійні фотосесії для членів сімей воїнів АТО, а отримані фото відсилають на фронт. З дітьми та мамами (а також батьками, якщо останні зараз у Черкасах) працюють не лише фотографи, а й професійні візажисти, костюмери і психологи. Стати партнерами проекту можуть усі бажаючі – організатори будуть раді будь-якій допомозі. Вирішила долучитися до проекту і редакція «Нової Доби», виступивши інформаційним спонсором благодійної ініціативи. Світлини дітей героїв будуть розміщені і в подальших номерах «Нової Доби» та дитячої газети «Новачок».

 

Зараз же пропонуємо увазі читачів фото та історію перших учасників проекту – сестер Анни і Софії Борисових з Черкас.


Тато.

Для чого потрібен тато?

Тато потрібен для дітей і для мами.

Наш тато - особливий і найкращий серед усіх.

Він - добрий, веселий і ... мовчазний. Розповімо по секрету, як ми піддивляємось за татом. Якщо він навіть строго дивиться, але у нього в очах миготять вогники – все, можна грати і веселитися. А коли вогники «вимикаються», тоді тато строгий. І краще з ним не сперечатися.

Тато був на війні. Ми дуже переживали. І ми, і мама. Вона навіть тихенько плакала вечорами - думала, що ми не чуємо. Вона не хотіла, щоб ми бачили її сльози.

Коли тато приїхав додому, у нього в очах оселилися сльози. Ні, він не плакав. Це лише коли заглянути в очі глибоко-глибоко, тоді можна помітити. Тато намагався бути веселим, жартувати. Але це було йому складно. Ми робили вигляд, що нічого не помічаємо і смішили його. Іноді він приходив до нас в кімнату, міцно обіймав і сумував разом з нами.

Чоловіки - сильні. Тільки нехай вони будуть сильними вдома, а не на війні…


Долучитися до ініціативи можна, написавши організаторам

 

https://www.facebook.com/profile.php?id=100006282665888&fref=ts (Ольга Шевченко)


https://vk.com/id5474742 (Ксенія Мусійчук)


https://www.facebook.com/makonish?__mref=message_bubbl (Марія Конішевська)

 

Ірина Коваль

 
 
 

Стрічка новин