У Першу світову війну, коли виникла необхідність у швидкому перекиданні військ до театру воєнних дій, з’явилося доручення військовому відомству на будівництво дерев’яного мосту біля Черкас. Розповів чергову черкаську історія краєзнавець Борис Юхно.
Через рік напружених робіт міст був збудований. Його довжина становила 3616 метрів і ширина понад 10 метрів, а висота сягала 15 метрів над рівнем ріки. Міст лежав на комбінованих опорах. Спеціально пропитані та просмолені основи – палі, товсті дубові колоди, – забивали в грунт механічними “бабами”, потім нарощували їх іншими колодами, вже меншого діаметра до 30 сантиметрів, і скріплювали залізними хомутами.
Надмірна і недбайлива експлуатація мосту у перше десятиліття привели до його зносу. В кінці 1920-х були проведені роботи по закладці кам’яних опор, котрі люди називали “бики”. Були замовлені стандартні ферми, але виявилось, що відстань між опорами набагато більша, аніж довжина платформ, тож необхідно було робити додаткові опори. Важко сказати, з чиєї вини це сталося, але головний інженер проекту застрелився.
А старий дерев’яний міст? На початку 1930-х його повністю реконструювали і він став надійною комунікацією господарських зв’язків Київщини (Черкащини) і Полтавщини.
Так розповів про наш “праміст” краєзнавець Василь Страшевич. А далі – вже моя випадкова знахідка у контексті теми. В яких умовах відбувалася та реконструкція на початку 1930-х? Без усілякої героїки, “мовою акту”. Тож…
АКТ
“1931 року лютого 14-го дня Районний Інспектор Праці Барінов, Техінспектор Беліцкій, Санінспектор Запорожець перевірили стан охорони праці на будівлі Черкаського дерев’яного мосту, при чому виявили:
– На роботах до цього часу не видані робітникам теплі рукавиці.
– В бараку №4 ліжка здвинуті, нема подушок та тумбочок, кришка до бака з водою дерев’яна без замка, що може стати причиною попадання туди гризунів.
– В бараку №1 матраци не мились 4 місяці, мало тумбочок.
– В бараку №2 підлоги миються раз на тиждень, груби несправні, вони кепсько обогрівають приміщення.
– В бараку №3 ліжка здвинуті, матраци вузькі, нема тумбочок.
– В новому бараку ліжка робляться по два вкупі.
– Поза бараками велика кількість калу, що не вбирається.
– На кухні підлоги з неструганих дошок, немає витяжних труб над плитами, несправні димові труби в відділенні чистки картоплі, з кухнею сообщається гуртожиток для робітників їдальні, в їдальні обідають разом робітники двох потоків, через що велика скупченість народа.
В їдальні біля бухгалтерії:
– На кухні нема паровідвода, частина шибок вибита, вбиральницям та куховаркам не видані косинки, на 5 помоєк видані дві пари ботинок, нема клійонок для їдальні.
– Зовнішнім вартовим видається один спецодяг на всіх (можливо, одного розміру? – прим.)
– На будівництві немає пральні.
В справах контори маються акти обслідування місцевої санітарної організації від 7, 8 та 10 лютого, де відмічені всі санітарні порушення і надан термін для їх усунення від 1 до 7 днів, а тому постановлено адміністрацію будмосту притягти до відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
Районний інспектор, Техінспектор, Санінспектор”.
При відступі у ніч на 22 серпня 1941 року міст був спалений. Головний пожежний мосту Ткаченко особисто з бочками бензину проїхав мостом і розлив паливо. Добре просушена деревина запалала, і до ранку міст згорів. Черкасці спостерігали цю жахливу картину війни. Так перестав існувати дерев’яний міст у Черкасах.