Цей день встановлений Указом Президента від 17 січня 2005 року. Мета дня – звернути увагу жінок на серйозність ризиків захворювання раком молочної залози, поінформувати їх про вирішальні чинники у запобіганні раку грудей, про профілактику і лікування цього захворювання.
За статистикою ВООЗ, рак грудей є найбільш розповсюджений вид раку серед усіх онкологічних захворювань у жінок. В Україні рак грудної залози теж лідирує серед жіночих онкологічних хвороб: щорічно близько 16,5 тис. жінок дізнаються про свій діагноз, а щогодини від раку грудей помирає одна жінка. Головна причина високої смертності від цієї хвороби в нашій країні – пізня діагностика.
Кількість випадків раку молочної залози в розвинених країнах різко зросла після 1970-их років. Це пояснюють, зокрема, зміною стилю життя населення розвинутих країн (наприклад, в сім’ях зменшилася кількість дітей, і термін годування грудьми скоротився). В більшості випадків рак молочної залози спорадичне захворювання, але в 5-10% може бути спадковим та проявляється внаслідок мутацій в генах. Крім того, вік та жіноча стать також підвищують ризик розвитку новоутворення. Інші потенційні фактори ризику: аборти, відсутність пологів та вигодовування груддю, підвищений рівень естрогенів.
Слід зазначити, що 15 жовтня у 44 країнах світу проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Міжнародним символом організацій і приватних осіб, котрі підтримують програму боротьби з раком молочної залози є рожева стрічка (англ. pink ribbon). Програма підтримується президентами різних країн на державному рівні, монаршими особами, відомими медиками, зірками шоу-бізнесу, комерційними й неурядовими організаціями.
Крім того, 20 жовтня у світі вже традиційно відзначається Міжнародний день авіадиспетчера. Саме цього дня, у 1961 році, в Амстердамі (Нідерланди) представниками 12 країн була створена Міжнародна федерація асоціацій авіаційних диспетчерів (IFATCA) – організація, яка на сьогодні об’єднує професійні асоціації зі 137 країн й представляє інтереси понад 50 тисяч авіадиспетчерів у різних куточках планети. Тоді ж були сформульовані основні цілі Федерації, які й нині залишаються незмінними, а саме: безпека польотів, внесок у розробку систем повітряної навігації, постійне підвищення рівня професійності й кваліфікації авіадиспетчерів, захист їхніх прав, а також розвиток взаємовигідних зв’язків з іншими міжнародними організаціями. Безпека пасажирів у небі залежить від багатьох чинників: від пілотів, від надійності літака, технічного персоналу авіакомпанії, а також і від авіадиспетчерів. На представників цієї професії покладена величезна відповідальність. В історії авіації ставалося чимало авіакатастроф, причинами яких були хибні дії авіадиспетчерів. Ці люди мусять не тільки бездоганно володіти професійними навичками, але й мати особливу психологічну підготовку.
Авіадиспетчери чи диспетчери управління повітряним рухом – фахівці, що контролюють і гарантують безпечний і злагоджений рух літаків на землі і в повітрі задля того, аби унеможливити їхнє зіткнення, а в особливих ситуаціях – надати екіпажу повітряного судна необхідну допомогу. В Україні головною організацією, яка опікується забезпеченням якісного та безпечного аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України та у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, є Державне підприємство обслуговування повітряного руху України – Украерорух, зона відповідальності якого 776 442 кв. км.
Разом з тим, щороку в цей день кухарі та кулінари понад 70 країн світу відзначають своє професійне свято – Міжнародний день кухаря. День заснований у 2004 році Всесвітньою асоціацією кулінарних співтовариств, до якої входять майже 8 мільйонів членів – представників кухарської професії з усіх континентів світу. Цьогорічна тема Міжнародного дня кухаря - «Здорова їжа для росту» - покликана розказати дітям всього світу про важливість здорового харчування. Відомо, що стародавні греки вшановували бога лікувальної справи Асклепія (він же римський Ескулап). У нього була дочка Гігіея – хранителька здоров’я (саме від її ім’я походить слово «гігієна»), а ось їхнею помічницею в усіх справах була куховарка Куліна, яка згодом і стала покровителькою куховарського мистецтва (неформальною десятою музою), що отримало назву «кулінарія». А рецепти різноманітних страв відомі людству ще з часів Стародавнього Єгипту і Вавилону. На сьогодні кулінарія – справжня наука і мистецтво водночас. Українським кухарям і кулінарам теж є чим похвалитися, адже українська кухня існує не одне століття і має багатющі традиції.
Фото: The Challenger