Мирослава Гонгадзе: «Світ нині проходить інформаційну революцію без правил, як колись індустріальну революцію»

Мирослава Гонгадзе: «Світ нині проходить інформаційну революцію без правил, як колись індустріальну революцію»

«Детектор медіа» вирішив поцікавитися, як відомі журналісти й медійні експерти оцінюють роль ЗМІ в цьогорічній виборчій кампанії у США. На наш погляд, ця роль яскраво зафіксувала головні актуальні тренди в розвитку медіа як таких. Тренди суперечливі та неоднозначні. І, можливо, приголомшливий діагноз сучасному медіасвіту стане й початком радикальних змін у ньому?

 

Першою про свої спостереження нам у бліц-інтерв’ю розповіла журналістка, шеф-редакторка Української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе.

 

— Мирославо, якою, на вашу думку, була роль ЗМІ у виборчій кампаніїв США? Як ви оцінюєте цю роль?

 

— Роль ЗМІ в американській виборчій кампанії була ключовою. Це стосується як традиційних медіа, так і соціальних мереж. На жаль, ані ті, ані інші не дотримувалися принципу суспільної відповідальності. Вся кампанія була побудована на скандалах, які медіа самі роздмухували. Кандидати й медіа використовували одне одного. Одні для просування свого бренду, інші — для заробляння рейтингів.

 

Традиційні медіа переважно фокусували увагу на популярних і скандальних кандидатах або тих, яких самі медіа визначили прохідними. Соціальні ж мережі заполонили неправдиві новини, які масово поширювалися без критичного ставлення до інформації. І вже традиційно у США саме медіа першими оголосили переможця виборів — ще до остаточних результатів.

 

— Чи очікуються тепер якісь зміни — швидкі й не дуже — у світовому порядку денному в cфері медіа? Якщо так — то які?

 

— Думаю, що соціальні медіа стають тепер ключовими. Їхній розвиток має позитивний і негативний вплив на суспільства. З одного боку, соціальні мережі збільшують відкритість, дають доступ до першоджерел і можливість будь-якому користувачу повідомляти цікаві або важливі події, погляди, позиції. З іншого боку, соціальні мережі забруднюють інформаційний простір великою кількістю непотребу. Також, як уже тепер стає зрозуміло, в соціальних медіа як ніде проявляється людська природа. Не раціо й аналіз, а емоції та інстинкти стають головними критеріями поширення інформації.

 

Прикро, але ці негативні тенденції переймають і традиційні медіа. Адже соціальні мережі ближчі до читача і глядача, яких традиційні медіа — зрозуміло ж! — хочуть завоювати. Таким чином ЗМІ втрачають свою роль як інформаційного фільтра і суспільно важливого інструменту. В результаті — медійний простір примітивізується, а від цього примітивізуються й суспільства.

 

Світ нині проходить інформаційну революцію без правил, як колись індустріальну революцію. Боюся, нас ще чекають великі потрясіння — поки знайдуться механізми регуляції цих процесів.

 

— Як, на вашу думку, змінилася роль соцмереж порівняно з першою виборчою кампанією Обами?

 

— Кардинально змінилася. Соцмережі перетворилися з засобу достукатися до виборців та їх мобілізації на статус ключових медіа, які поширюють неправдиві новини, стають підбурювачем скандалів та маніпуляцій.

 

— Чи винесли ви особисто якісь уроки з подій? Чого вони могли би навчити українські ЗМІ?

 

— Я намагаюсь аналізувати процеси. Ми в «Голосі Америки», як і інші медійні ресурси, були під впливом аналітиків, соціологів, аудиторії, яка часто демонструвала свої політичні преференції. Водночас наш статут і принципи журналістської етики вимагали від нас розповідати про різні погляди суспільства й усіх кандидатів. Ця кампанія стала для нас хорошим уроком того, як дотримуватися журналістських принципів і норм, повідомляти окремо думки й окремо факти.

 

Люди ж усе більше хочуть почути саме оцінки, а не інформацію та факти. І балансу між фактами та їх оцінкою чимраз стає все важче дотримуватися. Українські ЗМІ, на жаль, здебільшого не є незалежними, тому тут поки спрацьовують інші принципи, зокрема інтереси власника. Тож для них у цій виборчій кампанії може бути один урок: Україні треба більше незалежних медіа, для яких на першому місці будуть інтереси суспільства, а не господаря.

 

На фото - Мирослава Гонгадзе

Фото: Перший

 
 
 

Стрічка новин