Чергове засідання Національної ради реформ цього разу було присвячено комплексним змінам і найближчим очікуваним перетворенням у сфері оподаткування.
Одним із них є запровадження електронного кабінету платника податків як чергового етапу реформування податкової системи, зокрема в частині адміністрування. «Електронний кабінет платника податків — це наступний етап Центру надання адміністративних послуг», — охарактеризував такий крок Президент Петро Порошенко.
До всього, електронний кабінет розглядається як ключова антикорупційна ініціатива, що унеможливлює отримання хабара. «Це абсолютно нова інституція, яка кардинально змінює не лише обличчя податкової або фіскальної служби, а й обличчя держави», — підкреслив Петро Порошенко. Адже функціонування електронного кабінету платника податку дає змогу взагалі не бачитися з податковим інспектором.
Перетворення приречені на успіх за умови об’єднання зусиль усіх гілок влади. Фото Михайла МAРКIВA
З ПДВ більше не жартуватимуть
У Європі підприємці, якщо вони не потрапляють у зону ризику, взагалі роками працюють без перевірок. А в Україні обов’язковим чомусь було проведення постійних перевірок фіскальною службою. Президент зазначив, що державні податкові інспекції на рівні районів перетворять на центри з надання інформаційних послуг, на своєрідні консультаційні центри.
А очікуване невдовзі створення єдиного реєстру ПДВ стане кроком до публічної реєстрації заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Тобто вперше за чверть століття Україна своєчасно та прозоро виплачуватиме й відшкодовуватиме цей податок. Відповідні законопроекти вже готують до подання на розгляд Верховної Ради.
«У законопроекті є дуже рішучі кроки, щоб навести остаточний лад у системі відшкодування ПДВ. Не буде жодних подвійних реєстрів, спроб або кроків у ручному режимі, щоб, використовуючи політичну, фінансову або іншу мотивацію, пересувати у цьому реєстрі компанії вгору чи вниз», — цитує слова Президента його прес-служба.
Пропонується, щоб реєстр і бази даних вела Державна фіскальна служба, бо вона має всю інформацію і звітність, але повне адміністрування і контроль за прозорістю та порядком повернення ПДВ забезпечуватиме Міністерство фінансів.
На спроби зловживання з ПДВ адекватно реагуватимуть Генеральна прокуратура, СБУ, НАБУ, Спеціалізована прокуратура. На переконання Президента, запровадження відкритої системи відшкодування є не лише інструментом поліпшення якості адміністрування податків, спрощення життя платникам податків, а й потужним інструментом зменшення корупції. Буде значно менше спокуси проводити позапланові чи зустрічні перевірки, що ускладнюють життя сумлінного платника податків. Це стане елементом істотного поліпшення інвестиційного клімату в країні.
У цьому контексті є сподівання на розв’язання проблеми заборгованості з повернення ПДВ. Тим більше, що навіть за обмежених можливостей бюджету, вже є позитивна динаміка її скорочення — з 25 до 16 мільярдів гривень. На думку глави держави, заборгованість може бути покрито за рахунок коштів, отриманих від спецконфіскації. Якщо цей відомий законопроект парламентарії не ухвалять, виплати може бути підтримано відповідними цінними паперами держави.
При цьому глава держави переконує в необхідності зберегти для користування малих підприємців систему спрощеного оподаткування. На відміну від недоброчесних великих компаній, які намагаються мінімізувати оподаткування чи незаконно ухилитися від сплати податків. Це питання Петро Порошенко визначив як надзвичайно важливе, звернувшись до уряду й Верховної Ради підтримати таку позицію.
Дерегуляція триватиме й надалі
Схвально відгукнувся щодо майбутніх змін і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який переконаний: під тиском контрольних органів бізнес не в змозі розвиватися й виробляти якісний національний продукт. І підприємницькі кола очікують від влади кроків, завдяки яким зможуть відчути себе справді незалежними й потрібними країні.
«В неволі ніхто не може творити багато прекрасних речей. Зараз є неволя. Насправді є й позитивні речі, окремі осередки, але, за великим рахунком, сьогодні маємо зробити усю нашу країну тим місцем, де є економічне зростання, де кожна гривня, долар, євро інвестиції є успішними», — зауважив глава уряду. Тож на часі постає вимога прискорити дерегуляцію.
Зміни ж до податкового законодавства в частині адміністрування податків послаблять будь-який тиск контролюючих структур на бізнес і поліпшать бізнес-клімат у країні. Коментуючи наведений Президентом приклад про корумпованість системи адміністрування ПДВ з 1994 року, Володимир Гройсман зазначив, що за цей час за межі країни виведено колосальні ресурси, що могли б працювати на українських громадян, і це забирало у країни майбутнє.
Заради поліпшення бізнес-клімату уряд у супрязі з Президентом проводять зустрічі з підприємцями для обговорення нинішнього стану справ. Відверте спілкування свідчить, що, попри розпочату дерегуляцію, у національному законодавстві залишається кілька «неадекватних позицій» у частині адміністрування податків.
Він навів приклад ДФС і митної служби, представники яких, мовляв, можуть умисно перевіряти підприємства й нараховувати штрафи. Так, ще кілька місяців тому такі перевірки підприємств давали змогу ДФС безпідставно, без проведення судових засідань порушувати кримінальні справи, таким чином створюючи додатковий чинник психологічного, економічного та правового тиску на легальний бізнес.
«Найголовніше наше завдання — щоб платник податків міг спокійно, чесно сплачувати податки, а той, хто хотів би виводити податки поза межі державного бюджету, не мав би такої змоги», — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну слова Володимира Гройсмана.
Зміни до податкового законодавства у частині адміністрування податків було попередньо розглянуто урядом. Після розгляду на засіданні Національної ради реформ і остаточного затвердження Кабінетом Міністрів законопроект буде подано до парламенту.
Податкові зміни може бути подано разом із проектом закону про Державний бюджету на 2017 рік, що дасть змогу планово й без метушні увійти до 2017 року із заздалегідь визначеними пріоритетами.
А ще найближчим часом уряд хоче подати на затвердження Національної ради реформ стратегію реформи української митниці. Аби розпочати її реалізацію з 1 січня 2017 року. Щодо оцінки потреб наведення ладу і модернізації в цій системі Прем’єр висловив удячність США за організацію та проведення відповідної Місії та напрацювання Звіту її роботи.
Володимир Гройсман також зауважив, що митна служба з серпня поточного року демонструє позитивну динаміку у зростанні надходжень до державного бюджету.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»