До кінця серпня власники житлової та нежитлової нерухомості повинні сплатити новий податок. Плата встановлюється в кожному населеному пункті окремо, але зачіпає тільки власників квартир площею понад 60 кв. м і будинків – понад 120 кв. м. Але є нюанс: до бази даних податкових органів потрапляє лише та житлова нерухомість, право власності на яку оформлено після 2000-х. Саме з цього періоду в країні функціонує електронний Реєстр майнових прав, тоді як інформація про все інше майно знаходиться в БТІ і фактично недоступна податковим органам.
Співробітники Податкової адміністрації розсилають платіжки власникам квартир, будинків та об'єктів комерційної нерухомості. Вони просять сплатити податок за минулий рік до 28 серпня 2016 року.
У кожному місті розмір плати встановлюється індивідуально, але існують загальнодержавні обмеження. Згідно зі ст. 266 Податкового кодексу, плата може справлятися тільки з власника квартири загальною площею понад 60 кв. м або будинку – 120 кв. м. Максимальний розмір ставки – 3% мінімальної заробітної плати за один квадратний метр "зайвої" площі за рік.
У натуральному вираженні це означає, що в цьому році потрібно буде сплатити 12,18 грн за один квадратний метр, а в наступному році плата складе вже 41,34 грн в рік. У Державній фіскальній службі журналісту 112.ua пояснили, що податок стягується не за загальну площу квартири або будинку, а лише за ту, яка перевищує встановлені нормативи. Наприклад, якщо площа квартири в столиці становить 100 кв. м, то необхідно заплатити лише за 40 кв. м, що складе 487,2 грн за рік. Додатково 25 тис. грн в рік доведеться перерахувати власникам елітного житла – власникам квартир понад 300 кв. м і будинків – понад 500 кв. м.
Конкретні ставки встановлюють місцеві адміністрації. Наприклад, у Черкасах податок сплачується з квартир площею понад 80 кв. м і будинків – понад 200 кв. м, а в Чернівцях понад 120 кв. м і 250 кв. м відповідно. У Києві і Харкові міськради не приймали ніякого рішення щодо податків на нерухомість, тому для жителів цих великих міст діють загальноукраїнські вимоги. Іншими словами, податок доведеться сплатити власникам квартир площею понад 60 кв. м і будинків – понад 120 кв. м.
Для підприємців, які управляють об'єктами комерційної нерухомості - від невеликого магазину до великого торгового центру, - діють інші правила. Мінімального порогу неоподатковуваної площі для них, на відміну від житла, не існує. Бізнесменам необхідно самостійно розрахувати розмір плати та подати відповідну декларацію до 20 лютого. Плата перераховується щокварталу до 30 числа місяця після звітного періоду.
Законодавчі новації
Податок на нерухомість в Україні був введений ще з 1 січня 2013 року. У первісному варіанті під його дію підпадають квартири з житловою площею від 120 кв. м і будинки від 250 кв. м. Все, що зверх, обкладалося податком. Для квартир житловою площею до 240 кв. м і будинків до 500 кв. м ставка встановлювалася в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за кожен "зайвий" квадратний метр на рік. Власники більш габаритного житла повинні були сплатити 2,7% розміру мінімальної заробітної плати.
Але платити за рахунками власники нерухомості не поспішали. Як розповідає директор юридичної компанії, який побажав залишитися неназваним, українці активно проводили перепланування і збільшували кількість нежилої площі, наприклад за рахунок розширення кухні або кількості комор. "Фактично ця схема використовувалася при введенні в експлуатацію всіх новобудов", – розповідає співрозмовник 112.ua. В результаті, зібрати податок, як уточнює керуючий партнер юридичної компанії "Золота середина" Марія Швець, не змогли. Процедура виявилася заплутаною, тому Верховна Рада влітку 2014 року звільнила всіх власників нерухомості від його сплати.
Законодавці швидко зметикували хитрість власників житлової нерухомості і змінили норми. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, які прийняті в кінці 2014 року, податки потрібно сплатити власникам квартир уже загальною площею понад 60 кв. м і будинків – від 120 кв. м. Плата встановлювалася в розмірі 2% від мінімальної заробітної плати за один квадратний метр. На 1 п. п. ставку підвищили лише з цього року.
Неповна база
Державна фіскальна служба направила близько 400 тис. повідомлень про необхідність сплатити податок на нерухомість, йдеться в повідомленні відомства. Всього до кінця серпня власники об'єктів повинні перерахувати в казну близько 200 млн грн, а найвищі нарахування зафіксовано у Києві (19 млн грн), Хмельницькій (14 млн грн) та Івано-Франківській областях (11 млн грн). У бюджети інших міст надійшло лише 14 млн грн, говориться в повідомленні фіскальної служби.
Надходжень могло б бути і більше, якби у населених пунктах було б остаточно сформований електронний Реєстр об'єктів нерухомості. Наприклад, у столиці він заповнюється тільки з 2004 року. За словами першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса, в базі даних не зареєстровано 80-85% від загальної кількості житла. Скористатися ж паперовими реєстрами, що належать БТІ, чиновники поки не можуть – досі незрозумілим є процес передачі цих документів Міністерству юстиції, а для оцифрування даних необхідні десятки мільйонів гривень і кілька років. Зараз Київ працює над тим, щоб сформувати свою базу даних власників житла. Але конкретних ініціатив поки що немає. Цим і користуються багато власників житла.
Окреме питання – на які цілі направляти податок, який адмініструє місцева владв. Остання ініціатива уряду – витратити частину коштів на будівництво соціального житла, що викликало нерозуміння в експертів. "В Україні податок на нерухомість ще недавно був частиною бюджету розвитку, однак сьогодні зараховується в загальний фонд, тобто йде на покриття всіх потреб місцевої громади, а не тільки капітального будівництва. Відповідно, виокремивши його структури доходів, ми позбавимо місцеві органи влади коштів для виконання своїх обов'язкових повноважень", – вважає керівник аналітичного департаменту однієї з девелоперських компаній Ганна Лаєвська. Експерт вважає, що таким чином держава замість комплексного вирішення проблеми соціального житла через загальнонаціональні програми намагається нав`язати регіонам додаткові обов'язки, не забезпечуючи їх при цьому додатковим ресурсом.
Андрій Корнєєв