Не тільки чоловіки боронять Україну від агресора. Серед учасників бойових дій понад 2 тисячі жінок, 50 жінок-військовослужбовців нагороджено державними нагородами, 2 жінки загинули під час виконання військового обов’язку в зоні АТО.
Соціологи стверджують, що ХХI століття буде століттям жінки. У галузях освіти, охорони здоров’я, промисловості та соціальної допомоги успішно зайнята майже третина всіх жінок у світі, які працюють. Тому дехто з учених й політиків армійську емансипацію вважають недоцільною. Тим не менш, у багатьох передових державах активно практикується добір жінок до війська. Так, наприклад, у збройних силах США проходять службу 14,5% жінок (37000 офіцерів та 200000 солдатів та сержантів), у ФРН — 9% (2600 офіцерів та 14400 солдатів і сержантів), а в Італії — 14,5% жінок (11000 військовослужбовців-жінок).
Попри підвищену небезпеку служби у війську, яке нині воює, популярність військової професії серед українок зростає. Так, тільки з початку цього року до лав Збройних Сил України було прийнято 1322 жінки, що становить 5,8% від загальної кількості прийнятих військовослужбовців.
— Станом на 1 червня 2016 року в Збройних Силах України проходять військову службу і працюють 49552 жінки. Серед них 17147 військовослужбовців (8,5% від загальної чисельності військовослужбовців), зокрема 2092 офіцери (5,3%), 14607 солдатів і сержантів (9,4%) та 32405 працівників ЗС України, — зазначив заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Ігор Долгов під час публічного заходу високого рівня з питань забезпечення гендерної рівності у сфері оборони і безпеки України.
У порівнянні з 2006 роком кількість офіцерів-жінок збільшилася майже удвічі. Хоча нині у Збройних Силах ще немає жінок-генералів, на відміну від армій держав НАТО, фахівці оборонного відомства запевняють, що для всього свій час.
Загалом питання рівності прав і можливостей жінок і чоловіків в українському суспільстві регулюються як загальним, так і спеціальним законодавством. Передусім, Конституція України гарантує громадянам рівні права і свободи, а спеціальний закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» містить визначення таких понять, як рівні права та рівні можливості жінок і чоловіків, визначаючи заборону дискримінації за ознакою статі.
Особливістю правового статусу жінок в одностроях є те, що він регулюється не лише нормами військового законодавства, але й положеннями різних галузей права. Особлива опіка з боку держави представлена низкою статей у Кодексі законів про працю, який, наприклад, забороняє залучати жінок до важких робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, до піднімання предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Окрім того, не допускається залучення жінок до робіт у нічний час, за винятком окремих галузей і видів робіт, затверджених урядом. Також не слід забувати про те, що жінки-військовослужбовці користуються соціальними пільгами з питань охорони материнства і дитинства.
У Тимчасовому переліку штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 27.05.2014 № 337, величезний список штатних посад, але жінкам визначено обіймати відносно невелику кількість із них. Серед них, зокрема, архіваріус, бібліотекар, бухгалтер, медична сестра, дезінфектор, діловод, парашутист — укладальник парашутів тощо. Іншими словами, для «слабкої» статі відкрита можливість обіймати радше так звані традиційно «жіночі» посади у сфері обслуговування.
Підхід керівництва оборонного відомства, зважаючи на зростаючу значущість оборонних завдань для суспільства, стає дедалі більш прагматичним, послідовним і діє вже не за принципом гендерних стереотипів, а за принципом професіоналізму, який не ототожнюється лише з механічним забезпеченням присутності жінок у військовому середовищі.
Саме тому планується внести певні зміни до порядку проходження військової служби жінками-військовослужбовцями. У Генеральному штабі Збройних Сил України опрацьовується розширення переліку посад, які можуть обіймати військовослужбовці-жінки, зокрема за бойовими спеціальностями. Планується, що військовослужбовці-жінки зможуть обіймати посади стрільця, кулеметника, гранатометника, стрільця-зенітника, снайпера, розвідника, командира бойової машини, навідника-оператора, механіка-водія тощо.
На думку фахівців, це дозволить як підвищити стандарти рівних прав та можливостей чоловіків і жінок у Збройних Силах України, так і досягнути позитивних змін у структурі та характері сучасної української армії.
Протягом останніх років прогрес у досягненні гендерної рівності у Збройних Силах України став більш помітним, зокрема — в частині ратифікації ключових інструментів з прав людини, створенні нормативно-правової бази. Серед останніх важливих документів слід назвати «Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир та безпека» на період до 2020 року», затверджений українським урядом 24 лютого 2016 року.
Для покращення координаційної роботи Міністерства оборони України із зарубіжними, державними та громадськими організаціями у квітні 2016 року в оборонному відомстві створили робочу групу з питань виконання цієї резолюції. До її складу увійшли представники Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, Проектного офісу Ради реформ, волонтерів, громадських організацій та державних структур. Планується розробити відомчий План дій з гендерних питань в оборонній сфері, який сприятиме впровадженню найкращих міжнародних практик.
Згідно з «Національним планом дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир та безпека» на період до 2020 року», зокрема Міністерству оборони визначені завдання щодо забезпечення участі жінок і в міжнародних операціях з підтримки миру і безпеки. З 2017 по 2020 роки оборонне відомство має збільшити кількість жінок, які беруть участь у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки відповідно до 10, 15, 20 та 30 відсотків від загальної чисельності особового складу.
На сьогодні вже 48 військовослужбовців-жінок ЗС України пройшли військову службу в складі національного персоналу в міжнародних безпекових організаціях.
Тетяна МОРОЗ