Сталін відрізнявся від Гітлера лише зовні. До літа 1941 року включно диктатори мали партнерські стосунки, й Другу світову розв’язали разом.
Про це йдеться в огляді електронних ЗМІ від Радіо Свобода
Дописувач інтернет-видання «Главред» наголошує на необхідності змінити принципи подання інформації про Другу світову війну, особливо для школярів. Бо поки школярі малюють радянських солдатів-переможців, а вчителі не роблять їм зауважень, Другу світову та її катастрофічні наслідки для України діти сприйматимуть крізь призму російської мілітарної пропаганди. Найперше, що потрібно пояснити школярам, це те, що для Східної Європи один великий диктатор лише став на місце іншого. Адже досі в школах товчуть: Сталін переміг Гітлера. Але поки ніхто й ніде на рівні середніх загальноосвітніх шкіл не говорить – Сталін відрізнявся від Гітлера лише зовні. До літа 1941 року включно диктатори мали партнерські стосунки, й Другу світову розв’язали разом, нагадує «Главред».
Культ Другої світової війни був народжений за радянських часів в епоху правління Брежнєва. Як зазначає дописувач сайту «Обозреватель», із 1947 до 1965 року 9 травня навіть не було вихідним днем. Тільки 20-а річниця капітуляції Німеччини відзначалася із загальносоюзним розмахом. Відтоді стало прийнято роздавати ювілейні медалі, які вручалися не за бойові подвиги під час війни, а просто за фактом віку. Саме тоді перемога у Другій світовій стала використовуватися як головний легітимізатор комуністичного ладу в СРСР. Формулювання свята обов’язково включало згадку про головну роль комуністичної партії в перемозі над нацизмом. Наголошувалась, що тільки така країна, як Радянський Союз могла перемогти націонал-соціалізм, а відтак, цей факт сам по собі доводить правильність вибору, зробленого на початку століття на одній шостій частині суходолу. Докладніше про радянську ідеологію йдеться в статті «Терміни придатності міфу».
«Українська правда» наголошує на зростанні інтересу до збройної поліцейської місії ОБСЄ. Інтернет-видання пише, що Київ і Москва мають дуже різні позиції щодо того, якою має бути ця місія та її основні завдання. Україна намагається витягнути максимум можливого і неможливого від ОБСЄ – присутність озброєних спостерігачів на всій території поза контролем Києва. Однак шансів на це мало. Про причини розповідається в статті «Поліцейська місія ОБСЄ: чи реально домовитися про ключові деталі?».
Дописувач сайту «Цензор.нет» привертає увагу до критично небезпечної ситуації, що склалася з фінансуванням закупівлі техніки та озброєння для потреб армії. Він нагадує, що держава кардинально змінила ситуацію з речовим, харчовим та грошовим забезпеченням військовослужбовців. Але зупинити ворожий танк без потужної зброї надзвичайно складно, навіть ситому, взутому та фінансово забезпеченому солдату. Однак, саме на озброєнні держава прагне заощадити. Конкретніше про недофінансування війська дописувач «Цензор.нет» розповідає в матеріалі «Перемагати потрібно зброєю, а не кров’ю патріотів». Читайте більше тут: